Новости — Пульс України http://puls.org.ua Пульс-новости Украины Thu, 31 Oct 2013 20:11:49 +0000 ru-RU hourly 1 https://wordpress.org/?v=4.7.5 УБЕРИТЕ ЕГО НА ХУЙ або За що закрили сайт Обком http://puls.org.ua/news/2004/10/uberite-ego-na-xuj-abo-za-shho-zakrili-sajt-obkom.html http://puls.org.ua/news/2004/10/uberite-ego-na-xuj-abo-za-shho-zakrili-sajt-obkom.html#respond Fri, 29 Oct 2004 21:56:42 +0000 http://puls.org.ua/?p=45 “Янукович послал ветерана на Х…Й". Таким був заголовок останньої статті інтернет-видання “Обком” перед тим як його сервер був відключений. Текст, присвячений перебуванню прем’єр-міністра в Житомирі датований 28 жовтня. ПУЛЬС.України ризикне, не дивлячись на гіркий досвід наших колег, ми передруковуємо цей матеріал, адже наш сервер, все-таки знаходиться поза межами України. Але, на всяк випадок, шановний читачу, прощаємося на кілька днів.

Нижеприведенный текст редакция «Обкома» убедительно просит не читать детей до 18-ти лет, людей с неуравновешенной психикой и сторонников Виктора Януковича. Особенно это касается пенсионеров и ветеранов, так как текст содержит ненормативную лексику.

Сегодня, за три дня до президентских выборов в Украине, агентство Рейтер порадовало мир видеокадрами, где главный кандидат от нынешней власти называет своих оппонентов «козлами». После просмотра в редакцию «Обкома» позвонили несколько знакомых «из-за бугра», которые «обалдели» не только от услышанного, но и увиденного. Людей напугало выражение лица Януковича, произносившего фразу о козлах. Даже шариковское «Душили, душили!» блекнет в сравнении с садистки-маниакальным предвкушением расправы над теми, кто мешает жить бывшему рецидивисту, рвущемуся в президенты государства в центре Европы.

Но если вы думаете, что «козлы» – это предел возможностей Виктора Федоровича, то ошибаетесь. Если бы мировые информационные агентства присматривались к «новому лицу Украины» не только на митингах Януковича в областных центрах, но и в глухих украинских «Зачепиловках», то могли бы порадовать мир и чем-то покруче.

Например, пару дней назад в Коростене Житомирской области несколько жителей этого маленького городка, оказавшись на центральной площади буквально рядом с премьером, могли убедиться воочию, что моральных ограничителей для кандидата от власти просто не существует.

Еще до приезда Януковича на площадь внимание нашего корреспондента привлекла перепалка «людей в штатском» с обычным старичком, который на все предложения отойти подальше от дорожки, по которой пойдет премьер к сцене, отвечал «Не уйду, а если примените силу – взорвусь».

И таки не ушел, пока не задал премьеру мучивший его вопрос.

Приводим диалог полностью.

— На каком основании вы объявили, что русский язык станет государственным в Украине? Здесь есть коренная нация – украинцы. А язык – основной признак нации. Исчезает язык – исчезает нация… А я не хочу, чтобы исчез украинский язык.

— Он не исчезает. А второй государственный язык был и будет!!! Запомните это!

— Зачем? Почему?

— А потому что должен быть второй государственный!!!

— На каких основаниях? Если это случится, несмотря на то, что мне 83 года, я возьму в руки оружие, автомат возьму и пойду защищать право украинского языка на жизнь!

— Послушай!!! Послушай!!! Таких, как ты, много!!! (Сказал премьер с нескрываемым презрением. Это ТЫ шокировало старика не меньше, чем сам премьерский бред о двуязычии)

— ТЫ? Видите, он назвал меня на ТЫ…

В это время дедулькины соседи по толпе, вдохновленные его смелостью, тоже начали задавать другу всех пенсионеров интересующие их стихийные вопросы. Это окончательно вывело кандидата от «доброй и заботливой» власти из себя, и он приказал своей охране позаботиться о 83-летнем возмутителя спокойствия.

— УБЕРИТЕ ЕГО НА ХУЙ!

(Этот диалог «проХВХВесора» со стариком можно ПРОСЛУШАТЬ ЗДЕСЬ. Для удобства восприятия (все же Виктор Федорович говорил не для телеканала «Интер», а потому качество слегка подкачало) концовку саунд-трека мы повторили три раза. На фоне выкрика некой женщины «Кацапка!» отчетливо слышны «теплые» слова Януковича о ветеране.)

Скрыть свое истинное лицо не помешали Виктору Федоровичу ни люди, толпившиеся вокруг, ни пара журналистских микрофонов в центре перепалки. Пока народ с ужасом пытался спрогнозировать, а что же будет, когда Янукович станет президентом, сам кандидат, успокоившись по дороге на сцену, вернулся в нужную народу предвыборную роль «заботливого и доброго», и начал рассказывать, как власть чтит немощных стариков и всеми способами старается оградить их от всяческих унижений.

В это время одни из заместителей милицейского министра, сопровождавший премьера в предвыборной поездке по Житомирщине, тихо сокрушался, как могли допустить ТАКОЙ инцидент. Кого именно касались эти слова – милиции или спецслужб – неизвестно. Но если в эти дни в местных управлениях этих доблестных структур «чьи-то головы полетели с насиженных мест», то причину далеко искать не надо.

Что же касается 83-летнего защитника украинского языка, то он не только не пошел туда, куда его послал премьер, но даже не ушел с площади до конца митинга, несмотря на попытки блюстителей порядка удалить этот очаг нестабильности с глаз премьера. Не испугался, но… напугал власть, а заодно вдохновил еще нескольких своих земляков на каверзные вопросы уже от микрофона.

Хамство премьера на этом не закончилось, а переадресовалось «сопровождающим лицам», с которых он прилюдно-показательно начал снимать шкуры.

— Зайчук (глава пенсионного фонда – «Обком»), Зайчук!!! Подойди к этой женщине и разберись с ее вопросом.

— Папиев!!! (Министр социальной политики и труда – «Обком».) Расскажи этой молодой мамаше, как будешь заботиться о малышах.

— Рыжук!!! (Губернатор Житомирской области – «Обком».) Не годится, что здесь сало по 20 гривень за килограмм!!! К субботе (накануне голосования! – «Обком») завези вдоволь сала по 15 гривень!!!

Но был момент, когда лицо премьера просияло буквально детской улыбкой. Когда бабульки, встречавшие Виктора Федоровича возле Коростеньского фарфорового завода, сказали ему, что его внук с предвыборной телерекламы как две капли воды похож на деда, счастливый дед не преминул похвастаться: «Моя жена говорит, что внук унаследовал все мои плохие привычки. Представляете, я с ними всю жизнь борюсь, а он их все перенимает», — заключил Янукович с абсолютно счастливым лицом.

НАША СОВЕСТЬ И ЧЕСТЬ ЗАПИСАНА НА КАССЕТАХ. (Б. Г.)

Вениамин ТАБАЧНИК (Житомир)

Менше, ніж через добу сайт закрили. Редакція встигла вивішати повідомлення про те, що зараз сайт зникне, але обов"язково з’явиться “в ефірі” 31 жовтня.

]]>
http://puls.org.ua/news/2004/10/uberite-ego-na-xuj-abo-za-shho-zakrili-sajt-obkom.html/feed 0
Русофобы против русофилов http://puls.org.ua/news/2004/10/rusofoby-protiv-rusofilov.html http://puls.org.ua/news/2004/10/rusofoby-protiv-rusofilov.html#respond Fri, 29 Oct 2004 21:46:11 +0000 http://puls.org.ua/?p=39 Именно к столь простой формуле удалось свести всю президентскую кампанию на Украине. Выбор страна сделает в воскресенье, но Москва до сих пор не уверена в победе Януковича: менее чем за сутки до выборов Путин бросил последний козырь, объявив о начале консультаций по введению между Россией и Украиной двойного гражданства.

Никогда прежде Россия не принимала настолько агрессивного, местами отчаянного, участия в президентских кампаниях в ближнем зарубежье, как в нынешних выборах на Украине. Еще летом в Киев были командированы лучшие российские политтехнологи во главе с Глебом Павловским. Им удалось сбить огромный рейтинг главного оппозиционного кандидата Виктора Ющенко, который более чем в три раза превышал рейтинг кандидата от партии власти, поддержанного Москвой, но добиться решающего перевеса к финалу кампании все-таки не получилось. Более того, результаты выборов оказались настолько непредсказуемыми, что вопреки всем правилам и приличиям в предвыборную гонку спешно пришлось включать Владимира Путина. За Виктора Януковича он, во время своего визита в Киев за пять дней до выборов, прямо голосовать не призывал, но открыто дал понять украинцам, что их нынешний премьер пользуется его огромной симпатией.

Наконец, в субботу, когда до открытия избирательных участков на Украине осталось уже менее суток, Путин официально объявил о начале консультацией с Киевом о введении двойного гражданства.

По замыслу политтехнологов, пытающихся обеспечить победу Януковичу, этот жест должен стать последним решающим аргументом для большинства русскоязычных украинцев в выборе ими нового президента.

Расстановка сил

Два ключевых кандидата (всего их 24) – лидер оппозиционной партии «Наша Украина» Виктор Ющенко и премьер-министр Виктор Янукович – буквально дышат друг другу в затылок. По данным оппозиции, которые проводят свои социологические исследования, рейтинги популярности обоих близки к 40%, но Ющенко впереди на 3–4%. «Раклад такой: 41% у Ющенко против 38% у Януковича или 40 против 37, или 39 против 35, – разные цифры в зависимости от исследований», – рассказал «Газете.Ru» главный политтехнолог штаба команды Ющенко Игорь Грынив. Российские политтехнологи на днях публиковал свои цифры. По данным исследования ФОМ, проведенного по заказу «Русского клуба», рейтинг Януковича на настоящий момент составляет 37%, а Ющенко – 29%. Правда, руководитель штаба оппозиции Александр Зинченко назвал эти цифры фантастическими, а сам опрос – заказным.

За третье место 31 октября будут бороться два ветерана выборов – социалист Александр Мороз и коммунист Петр Симоненко. По последним данным, ни один из них не получит более 5% голосов: рейтинг Мороза 4,4%, а Симоненко – 3,2%. Однако именно их голоса могут сыграть решающую роль во втором туре, о неизбежности которого говорят в обоих штабах.

По данным всех опросов, кем бы они не проводились, около 20% украинцев так и не определились со своим выбором и будут делать его непосредственно в день голосования. А это значит, что итоги выборов непредсказуемы.

Премьер с двумя судимостями

Свою кампанию Янукович строил так же, как в свое время Владимир Путин – сосредоточился на выполнении функций премьера. Единственным событием, на котором он выступил в качестве кандидата, был съезд Партии регионов в Запорожье, где его выдвинули в президенты. Такая тактика оправдывала и массированное присутствие Януковича на телеканалах. На своей последней встрече с журналистами кандидат так и сказал, что, освещая его деятельность как премьер-министра, СМИ выполняют свою работу, не нарушая законодательства. «Освещение этих действий – это их работа, каждый должен заниматься своим делом», – похвалил он основные национальные телеканалы.

С самого начала на премьере висело две, хотя и погашенные, судимости. Замазать его прошлое так не удалось. Сейчас каждый на Украине знает, что Янукович – глава донецкого клана по кличке Хам. Однако, как считает политолог Сергей Марков, всю осень проработавший в Киеве, команде Януковича удалось перевести противостояние «народ против власти» в русло борьбы русско-украинского большинства с галицийским меньшинством. «Огромные ресурсы, которые были сосредоточены у Януковича, позволили перевести стрелки на это противостояние», – считает политтехнолог. Решающую роль в этом сыграли предложения Януковича придать русскому языку статус государственного и подписать с Россией договор о двойном гражданстве, отказ от вступления в НАТО и поддержка Путина. Как считает Марков, после этого наступил перелом. Другая удачная линия кампании – Янукович как социальный премьер, повышающий пенсии. Он удвоил минимальную пенсию, после чего гривна, не выдержав такого вброса денег, поползла вниз. В результате во многих городах нынешний курс гривны к доллару 5,4:1 сдерживается фиктивно – близкий к этому показателю курс обмена выставлен на всех обменниках, но доллары не продаются.

Избиратели напуганы слухами о том, что после выборов реальный курс гривны к доллару окажется 9:1. Зато вместе с доплатой к пенсии людям вручали агитки за кандидата-премьера.

Наиболее неудачной в кампании Януковича все эксперты считают историю с падением в Ивано-Франковске от меткого удара яйца. «Он упал то ли от вида яичного желтка, то ли не дождавшись того, как полетит тупой предмет. Или он плохой артист и не сумел сыграть по сценарию, или его нервная система так истощилась, что он так сориентировался, – говорит Игорь Грынив. – В любом случае ясно, что это был сценарий, потому что в тот день в Ивано-Франковске находились все, в том числе и российские пиарщики». «Люди не любят такого. Конечно, это была большая слабость», – считает Марков. По мнению экспертов, раздражала избирателей и массированность рекламы Януковича. Еще когда остальные кандидаты не начали рекламную кампанию, по всей Украине уже висели биллборды с портретами Януковича, в народе прозванные «бигмордами». Перебор с рекламой также сказался на отношении избирателей к кандидату – многих он стал раздражать.

Народный кандидат с премьерским прошлым

В начале лета рейтинг Ющенко был в разы больше, чем у Януковича. С самого начала глава «Нашей Украины» вел свою кампанию, как народный кандидат, поддерживаемый большинством, и откровенно заявлял, что точно станет президентом. На сайте Виктора Ющенко даже ежедневно информируют посетителей, сколько дней осталось до его победы. Поддержка кандидата на массовых митингах в различных городах Украины давала для этого основания. В июле 100-тысячный митинг на Певческом поле, где Ющенко заявил о своем намерении баллотироваться в президенты, не смогли игнорировать даже государственные телеканалы. «У меня нет ни прокуратур, ни налоговых, ни телевизионных каналов. Я опираюсь на поддержку народа», – сказал Ющенко.

Телевизионные каналы были у Януковича. Российский политтехнолог Игорь Шувалов разрабатывал инструкции для подконтролльных СМИ, так называемые темники. В отличие от России, где каждый свои темники хранит в тайне, на Украине сразу после эфира новостей по темнику его несли оппозиционной прессе. Вообще журналистам госудаственных каналов совсем не нравилось то, что в России уже вошло в систему. В четверг около 50 журналистов центральных телеканалов Украины выразили протест против ситуации с освещением предвыборной кампании, а семеро ведущих журналистов канала «1+1» в знак протеста уволились.

Однако повлиять на политику телеканалов они не смогли: в новостях по гостелеканалам про их уход не сказали ни слова.

А Ющенко оставалось лишь размещать платные ролики. Как рассказал Грынив, на это ушло около 70% всего бюджета кампании. По его словам, при отсутствии другого ресурса это была чуть ли не единственная возможность донести программу кандидата до избирателей. «Если Ющенко куда-то поехал, то сюжет о нем проходил, но прямой речи в нем не было. А в роликах была возможность сделать интервью с Ющенко только за счет закона, который позволял размещать платную рекламу на телевидении», – отметил главный стратег кампании оппозиционного кандидата.

Но и тут власти сделали все, чтобы придавить главного конкурента: каждый ролик Ющенко обрамлялся роликами «технических» кандидатов. Одни предупреждали об опасности выбора проамериканского кандидата, другие говорили, что украинские радикальные националисты поддерживают Ющенко, но надо что-то сделать с его женой-американкой. А в последнюю неделю в телеэфире между программами появились короткие вставки: поделенная на три части Украина: первый сорт – Западная Украина, второй сорт – Центральная и третий, соответственно, Восточная. В финале появляется слоган Ющенко «Так», а затем идет его настоящая реклама. Так или иначе, это повлияло на рейтинг. «Если все время говорить, что у тебя дочь проститутка, несмотря на то что у тебя есть только сын, в биографии это все равно останется», – пояснил Грынив.

Стратегия Ющенко основывалась на критике власти и предупреждениях о возможной фальсификации выборов. Ближе к концу кампании, в ответ на популистские ходы Януковича вроде повышения пенсий и других выплат, штаб решил прибавить позитива и опубликовал 11 указов Ющенко (они должны будут вступить в силу в случае его победы), которые стали сжатой тезисной программой кандидата. В них, в частности, говорится о контроле над коррупцией, социальных льготах, возвращении солдат из Ирака, даются и другие посулы, в том числе разрешение русским общаться с чиновниками на родном языке и гражданам Украины ездить по внутренним паспортам в Россию (последний указ, если Ющенко станет президентом, не сможет действовать, так как его исполнение зависит от Москвы).
 Но кульминацией предвыборного процесса стала все-таки история с отравлением Ющенко.

Обвинения в отравлении резко повлияли на рейтинг Януковича, однако дальнейшее муссирование этой темы и то, что ясность в вопросе, было отравление или нет, так и не наступила, сыграло не в пользу кандидата. По мнению Маркова, удар по внешности отвернул от него часть женского электората. «Плюс он был выбит на несколько недель из избирательной кампании, а в условиях блокады в ведущих средствах масовой информации для Ющенко исключительно важны были личные поездки в регионы и выступления в региональных СМИ», – считает политолог.

Украинский демографический взрыв в России

Участие Москвы в украинских выборах – не только посильная поддержка Януковича на Украине, организация его предвыборной кампании, но и работа с украинскими гражданами в России. Месяц назад по всей Москве на улицах появились биллборды с изображением премьера Украины в небе на фоне облаков и с надписью «Украинцы России выбирают президента Виктора Януковича». Кроме того, на многих радиостанциях был запущен ролик с таким примерным содержанием: «Ты – гражданин Украины, работаешь в России, ты не хочешь, чтобы у тебя на родине бензин стоил два доллара: голосуй за Януковича».

Как эти плакаты и реклама на радио появились в Москве – загадка. В штабе кандидата Януковича корреспонденту «Газеты.Ru» заявили, что ничего об этом не знают.

Однако реклама оказала огромное воздействие на демографию украинского населения в России. На прошлой неделе МИД Украины подал в ЦИК представление на создание 420 дополнительных участков на 2 миллиона избирателей. После того, как оппозиция устроила массовый митинг протеста, ЦИК принял решение создать всего 41 дополнительный участок. Вечером в четверг – за два дня до выборов – Верховный суд Украины отменил и это решение, оставив все так как есть. В итоге голосование украинцев в России будет проводиться всего на четырех участках при посольстве и консульствах – в Москве, Санкт-Петербурге, Тюмени и Ростове-на-Дону.

Каштановая революция

В последние недели и оппозиция, и власть все больше говорят о возможности повторения грузинского сценария в Киеве. В эфире государственных телеканалов об этом твердят ежедневно, представители правоохранительных органов постоянно предупреждают о недопущении провокаций. Революция, еще не начавшись, имеет название – каштановая, ведь Киев – город каштанов. Сами оппозиционеры не скрывают, что на случай фальсификации выборов они знают, что делать: «План действий, безусловно есть», – заявил глава штаба Зинченко. Своеобразной репетицией массовых акций протеста был митинг у ЦИК в прошлую субботу, после которого 12 человек оказались в больнице.

Сам Ющенко уже призвал киевлян выйти на улицу в ночь на понедельник в случае, если будет фальсификация. По мнению Сергея Маркова, если Янукович наберет хоть на один голос больше, эти результаты тут же будут оспорены оппозицией. А поскольку в Киеве рейтинг Ющенко действительно в два раза больше, чем у Януковича, – бороться с массовыми выступлениями будет очень сложно. Тут эксперт вспомнил Ленина, который говорил, что для революции главное – преобладание сил не в стране, а в столице.

]]>
http://puls.org.ua/news/2004/10/rusofoby-protiv-rusofilov.html/feed 0
Австрійські лікарі: Ющенко міг стати жертвою біологічної зброї http://puls.org.ua/news/2004/10/avstrijski-likari-yushhenko-mig-stati-zhertvoyu-biologichno%d1%97-zbro%d1%97.html http://puls.org.ua/news/2004/10/avstrijski-likari-yushhenko-mig-stati-zhertvoyu-biologichno%d1%97-zbro%d1%97.html#respond Wed, 27 Oct 2004 20:39:17 +0000 http://puls.org.ua/?p=17 Лікарі приватної віденської клініки “Рудольфінерхауз” підозрюють, що проти кандидата в Президенти України, лідера опозиційного блоку “Наша Україна” Віктора Ющенка були застосовані специфічні речовини, які входять до складу біологічної зброї.

Про це сказано в зверненні лікарів австрійської клініки до Віктора Ющенка, підписаному директором клініки “Рудольфінерхауз” Мікаелем Цімпфером, який оприлюднив у четвер, 7 жовтня, у Верховній Раді віце-спікер парламенту, керівник виборчої кампанії Віктора Ющенка Олександр Зінченко.

“Ми, лікарі-практики, просимо дозволу звернутися до певних міжнародних організацій за допомогою, оскільки дійшли висновку, що клінічна симптоматика і перебіг низки захворювань не відповідає перебігу хвороб, відомих у цивільній медицині", — сказано в зверненні.

Австрійські медики відзначають, що дійшли чіткого висновку, що захворювання Віктора Ющенка є нетиповим. “Це дає підстави казати про підозру в застосуванні біологічної зброї", — підкреслюють вони.

У зв’язку з цим фахівці “Рудольфінерхауз” заявили, що мають потребу у терміновій допомозі фахівця в галузі бойових засобів і біологічної зброї і просять відповідного дозволу у Віктора Ющенка.

“Клінічний перебіг хвороби на даний момент вказує на підозру застосування специфічних речовин, що звичайно входять до складу біологічної зброї", — підкреслюють лікарі.

Як повідомив на прес-конференції в четвер, 7 жовтня, член фракції “Наша Україна” Петро Дорошенко, кандидат у Президенти, лідер опозиційного блоку “Наша Україна” Віктор Ющенко вже дав дозвіл австрійським лікарям звернутися до міжнародних фахівців в галузі бойових засобів і біологічної зброї для надання допомоги в його лікуванні.

За його словами, уже дві міжнародні організації дали згоду надати австрійській клініці таку консультацію.

Слідча комісія не вірить австрійській клініці

Раніше цього самого дня, 7 жовтня, Верховна Рада заслухала звіт тимчасової спеціальної комісії парламенту, що розслідує справу про можливе отруєння Віктора Ющенка. Комісія поінформувала депутатів про те, що проведені дослідження не дають на цей час ніяких підстав казати і стверджувати, що мав місце замах на Віктора Ющенка.

“Дослідження наші також не дають ніяких підстав казати, що не було зовнішнього впливу на організм Віктора Ющенка отрутою або іншою речовиною", — заявив голова комісії Володимир Сівкович.

Сівкович також заявив, що членів комісії дивує поведінка персоналу австрійської клініки, у якій лікувався Ющенко. За його словами, “всупереч медичній етиці клініка кілька разів публічно змінювала результати своїх висновків, подавала суперечливі документи, оприлюднювала суперечливі заяви".

За даними прокуратури, відзначив депутат, клініка є приватним закладом і спеціалізується на серцево-судинних захворюваннях. При цьому, Сівкович підкреслив, що клініка не має спеціальної лабораторії для перевірки на інтоксикацію.

Голова комісії також додав, що, за законами Австрії, усі випадки отруєння повинні обов’язково реєструватися у відомстві судово-медичної експертизи. “Ні професор Корпан, ні клініка з офіційним запитом до поліції або відомства судово-медичної експертизи в період з 10 по 18 вересня не зверталися. Про випадок отруєння Віктора Ющенка не повідомлялося. Ці й інші помилки і суперечливі дії австрійської клініки змушують нас сумніватися в кваліфікації й об’єктивності її фахівців", — заявив глава слідчої комісії.

Володимир Сівкович заявив, що наполягає на проведенні всіх необхідних експертиз і медичних дій в Україні з можливим залученням провідних спеціалістів авторитетних іноземних медичних установ.

“Комісія буде готова оприлюднити висновки після одержання результатів всіх експертиз, які проводяться в Україні і за кордоном", — заявив він. За інформацією депутата, очікується, що результати австрійської судмедекспертизи стануть відомі 25 жовтня.

У той же час, Сівкович повідомив, що, можливо, ініціюватиме питання про призупинення діяльності комісії. Він пояснив своє рішення тим, що Віктор Ющенко звернувся до нього з листом, у якому нагадує про кримінальну відповідальність за оприлюднення особистих даних, зокрема, медичної картки, і тому подальша робота комісії, за його словами, є безперспективною.

У свою чергу, віце-спікер Верховної Ради, керівник виборчої кампанії Віктора Ющенка Олександр Зінченко повідомив, що саме через підозри в застосуванні стосовно лідера “Нашої України” речовин, які входять до складу біологічної зброї, представники “Нашої України” 7 жовтня зверталися до парламенту з проханням відкласти звіт слідчої комісії, щоб дочекатися відповідних висновків.

Зінченко також відзначив, що вчорашня доповідь голови слідчої комісії Верховної Ради Володимира Сівковича містить низку посилань на неіснуючі документи. Керівник виборчої кампанії Віктора Ющенка вважає, що Сівкович спотворив хід подій.

Відповідаючи на запитання, чи має намір комісія Верховної Ради піднімати питання про переобрання керівника комісії і її членів, Олександр Зінченко повідомив, що штаб має намір порадитися з цього приводу.

Висновки слідчої комісії сфальсифіковані?

Лідер фракції БЮТ Юлія Тимошенко переконана, що висновки слідчої парламентської комісії, оприлюднені у Верховній Раді в четвер, 7 жовтня, є сфальсифікованими. Про це вона заявила під час обговорення доповіді Володимира Сівковича.

“Сьогодні у жодного з професійних і чесних лікарів немає сумнівів, що Віктор Андрійович був отруєний речовинами, які не входять до харчових продуктів і на це є чітка експертиза австрійських лікарів", — заявила Юлія Тимошенко.

Підготовлено за матеріалами ЛІГА, прес-служби Віктора Ющенка

]]>
http://puls.org.ua/news/2004/10/avstrijski-likari-yushhenko-mig-stati-zhertvoyu-biologichno%d1%97-zbro%d1%97.html/feed 0
Дружба Квасневського і Кучми компрометує Польщу http://puls.org.ua/news/2004/10/druzhba-kvasnevskogo-i-kuchmi-komprometuye-polshhu.html http://puls.org.ua/news/2004/10/druzhba-kvasnevskogo-i-kuchmi-komprometuye-polshhu.html#respond Mon, 25 Oct 2004 18:44:12 +0000 http://puls.org.ua/?p=217 Польська опозиція та політологи привітали рішення президента України Леоніда Кучми про скасування запланованого на сьогодні візиту до Польщі, повідомляє «Німецька хвиля».

Польська сторона наголошувала на тому, що саме президент Леонід Кучма виявив бажання прибути в гості до Александра Квасьнєвського, щоб попрощатися з колегою та підбити підсумки двох каденцій польсько-українського партнерства. Міністр закордонних справ Влодзімеж Цімошевіч наголосив, що такий візит є природнім.

Натомість представники польської опозиції застерігали, що візит Кучми може бути розцінено як підтримку українській владі з боку Варшави на виборах президента. Депутат Сейму від партії ”Право і Справедливість” Марек Юрек переконаний, що наміри українського президента відвідати Польщу до виборів були радше елементом передвиборної гри. На його думку, найкращий термін для приїзду Кучми був би після президентських виборів в Україні.

У свою чергу польський політичний оглядач Бартоломєй Сєнкєвич припускає, що візиту київського гостя могло завадити дві причини: або президент Квасьнєвський побоявся приймати Кучму тоді, коли в Україні з боку влади ведеться така недемократична передвиборна кампанія, або ж ситуація в Україні настільки ускладнена, що Леонід Кучма не може покинути країну навіть на кілька годин. ”І добре, що його тут не буде, бо цей візит міг би скомпроментувати Польщу”, – сказав Сєнкєвич.

ProUA

]]>
http://puls.org.ua/news/2004/10/druzhba-kvasnevskogo-i-kuchmi-komprometuye-polshhu.html/feed 0
Суд арештував рахунки Порошенка і 5-го каналу http://puls.org.ua/news/2004/10/sud-areshtuvav-raxunki-poroshenka-i-5-go-kanalu.html http://puls.org.ua/news/2004/10/sud-areshtuvav-raxunki-poroshenka-i-5-go-kanalu.html#respond Sun, 17 Oct 2004 20:28:46 +0000 http://puls.org.ua/?p=142 Голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування обставин отруєння кандидата на пост Президента України Віктора Ющенко Володимир Сивкович заявив, що отримав ухвалу Печерського суду Києва про попередній арешт особових банківських рахунків народного депутата України Петра Порошенка і банківських рахунків 5-го каналу.

Як передає УНІАН, про це Сивкович повідомив журналістів сьогодні після засідання комісії. За його словами, ця ухвала Печерського суду Києва виніс 15 жовтня ввечері і зараз виконавча служба працює над виконанням цього рішення».

«Я обіцяв, що подам до суду на Порошенка. Я подав до суду і отримав його ухвалу про попередній арешт всіх рахунків, особисто Порошенка і його особистого майна, тобто машини. А також, про всяк випадок, про арешт рахунків 5-го каналу для того, щоб «канал чесних новин» примусив вибачитися свого нечесного господаря», — зазначив Сивкович. Він нагадав, що в жовтні 2003 року виконавча служба вже арештовувала банківський рахунок 5-го каналу «за борг одній із структур, до якої я мав відношення».

Депутат зазначив: «Я не воюю проти журналістів. 5 канал повністю підконтрольний Порошенку. У мене немає інших методів впливу, щоб примусити чесних журналістів чесного 5-го каналу вибачитися Порошенка». Сивкович сказав: «у мене вимоги – він (Порошенко) повинен вибачатися 10 разів по 2 рази на день».

Як повідомлялося, 13 жовтня Сивкович подав позов до суду на народного депутата Порошенка за звинувачення в брехні. Він вважає, що в ефірі “5-го каналу” 7 жовтня той “кілька разів згадував моє прізвище, зводив наклеп на мене, подавав неправдиву інформацію, а, відверто кажучи, просто брудно брехав”.

ForUm

]]>
http://puls.org.ua/news/2004/10/sud-areshtuvav-raxunki-poroshenka-i-5-go-kanalu.html/feed 0
Президент України в Росії — Янукович? http://puls.org.ua/news/2004/10/prezident-ukra%d1%97ni-v-rosi%d1%97-yanukovich.html http://puls.org.ua/news/2004/10/prezident-ukra%d1%97ni-v-rosi%d1%97-yanukovich.html#respond Sat, 16 Oct 2004 21:28:09 +0000 http://puls.org.ua/?p=130 А ви казали, що це неможливо. Щоб колишній кадровий гебіст святкував свій день народження в компанії колишнього кримінальника. Річ, загалом, у ціні питання. А вона, безумовно, немаленька. Володимир Путін, котрий досі уникав явних виявів свого ставлення до можливого президентства Віктора Януковича, вочевидь, високо оцінив ту винахідливість, із якою домагалися його найвищої прихильності.

 І відгукнувся не лише святковим застіллям на трьох. Майже одночасно з зустріччю в Ново-Огарьово в Москві відбувся з’їзд представників українських громадських організацій у Російській Федерації, головним гаслом якого було: «Українці Росії за Януковича». І той факт, що на одному з чільних місць у президії заходу засідав керівник адміністрації президента РФ Дмитро Медведєв, який зачитав вітальне звернення до делегатів від свого шефа, змусив багатьох спостерігачів дійти висновку: передвиборна кампанія Віктора Януковича не просто схвалюється Кремлем, її з ним узгоджено.

Більше того, в Москві український прем’єр-міністр зустрівся з главою Російської православної церкви, представники якої також були присутні на з’їзді української діаспори в Росії. Алексій II, згідно з повідомленням центрального виборчого штабу Віктора Януковича, привітав рішення кандидата надати російській мові статус другої державної і впевнено підбадьорив Віктора Федоровича: «Гадаю, народ підтримає вас на виборах».

А на початку цього тижня білборди з закликом голосувати за Віктора Януковича, надлишок яких в українських містах нещодавно був зафіксований самим кандидатом і главою його виборчого штабу, з’явилися в центрі Москви. За повідомленням російської служби Бі-бі-сі, центральний штаб Януковича в Києві відмовився від своєї причетності до «наружки» в російській столиці. Там заявили, що ніякого відношення до реклами в Москві не мають. А один із численної раті московських політологів, котрі підробляють на кампанії Віктора Федоровича у складі агітбригади, відомої за назвою «Російський Клуб», висловив припущення, буцімто поява на московських вулицях близько десяти рекламних щитів і п’яти так званих розтяжок на підтримку Януковича — результат особистої ініціативи громадян України, які мешкають у Росії. Не бідних, треба зазначити, громадян. Оскільки, за приблизними підрахунками фахівців, десятиденне «висіння» рекламної розтяжки десь у центрі російської столиці коштує 1800 доларів США. Скільки їх там усього, п’ятнадцять? Тим часом жодна з українських громадських організацій, що працюють у Москві, із якими зв’язався кореспондент Бі-бі-сі, у причетності до організації рекламної кампанії Януковича не зізналася.

Тут, звісно, не можна не втриматися від запитань щодо законності такого способу ведення агітації. А також не згадати скарги до Центрвиборчкому довірених осіб Віктора Януковича стосовно незаконності публікацій статей Віктора Ющенка в іноземних ЗМІ. Адже якщо центральний штаб Януковича і справді сном-духом не відає про рекламу свого кандидата в Москві, отже, оплачувалася вона аж ніяк не з виборчого фонду. Яким чином це узгоджується з українським законодавством і чи поширюється його дія на те, що відбувається за межами України? Одержати відповіді на ці й подібні питання нам не вдалося. У ЦВК, як виявилося, не знають про такі факти. А говорити про те, чого не бачили, не вважають за можливе.

За великим рахунком, для того, щоб схилити на бік Януковича переважну частину українського електорату, й не тільки в Росії, достатньо всього вищезазначеного. Публічна підтримка Володимира Путіна, котрого, згідно з соціологічними опитуваннями, левова частка наших громадян вважає уособленням своїх уявлень про ідеального правителя, — винятково важливий чинник в українській президентській кампанії. І з її допомогою Віктор Янукович без особливих зусиль зуміє простимулювати зростання свого президентського рейтингу. Проте його «фанам» цього здалося замало.

«Посольство України в Російській Федерації засвідчує свою повагу Міністерству закордонних справ РФ і, відповідно до Закону України «Про вибори президента України» від 5 березня 2003 року та методичних рекомендацій Центральної виборчої комісії України з питань організації, підготувки і проведення виборів президента України, має честь звернутися з проханням про письмову згоду органів державної влади Російської Федерації на створення на території Росії 650 додаткових дільниць для виборів президента України (перелік суб’єктів Російської Федерації і кількість виборчих дільниць у місцях компактного проживання українських громадян додається)», — йдеться у зверненні Міністерства закордонних справ України, зробленому через українське посольство в Росії і датованому шостим жовтня. І ключовим словом, вірніше, цифрою, у цьому тексті є 650.

Як уже повідомлялося, зокрема й у статтях «ДТ», для голосування наших громадян, котрі мешкають за кордоном, створено 113 виборчих дільниць. Чотири з яких — у Росії. Передбачається, що проголосувати на них 31 жовтня зможуть понад 300 тисяч наших співвітчизників. Безперечно, це дещиця, якщо врахувати, що згідно з неофіційною статистикою за межами України нині перебуває від п’яти до семи мільйонів її громадян. Вирішення проблеми, яка полягає у тому, як забезпечити право на участь у виборах максимальної кількості «іноземних» українців, упирається в одну перешкоду, яку, втім, важко подолати: виборчі дільниці створюються при дипломатичних представництвах України за кордоном. Для збільшення ж їхньої кількості необхідно подолати непростий шлях переговорів і узгоджень, а також одержати дозволи на це від керівництва кожної з країн, у яких є необхідність створення додаткових дільниць. Це завдання Міністерства закордонних справ України.

Проте, за словами народного депутата Юрія Ключковського, які підтверджуються багатьма особами, причетними до організації голосування за кордоном, МЗС від самого початку виборчої кампанії демонструвало мінімум активності в цьому питанні. Принаймні у спостерігачів склалося враження, що зовнішньополітичне відомство України керується принципом «чим менше дільниць — тим краще». «Хіба не досить було часу для того, щоб здійснити відповідний аналіз, організувавши для цього зустрічі з громадськими організаціями українських громадян, котрі мешкають у різних країнах, а також переговори з міністерствами закордонних справ цих країн для того, щоб виявити всі болючі точки цієї проблеми й поступово вирішувати її?», — дивується інший народний обранець — «нашоукраїнець» Микола Томенко. Систему виборчих дільниць за кордоном, на його думку, потрібно було формувати відповідно до настроїв і побажань наших співвітчизників. А вони, ці настрої, відомі, загалом, і без глибокого аналізу: взяти участь у святі всенародного волевиявлення прагне переважна більшість українських громадян, котрі живуть за кордоном. Українська ж влада досі робила все для того, щоб придушити ці бажання. Поки, як зауважив Томенко, не виникла ідея під благородним приводом використовувати електоральні прагнення для фальсифікацій: «Якщо проаналізувати загальну стратегію виборчої кампанії кандидата від влади та співвіднести це з ініціативою створення додаткових виборчих дільниць за кордоном за кілька тижнів до голосування, легко зрозуміти, що йдеться не про забезпечення виборчого права, а про чергову маніпуляцію влади».

І маніпуляцію широкомасштабну. Якщо врахувати, що максимальна кількість громадян, котрі голосують у межах однієї дільниці, — три тисячі, шляхом нескладних математичних обчислень можна виявити: ініціатори настільки значного збільшення закордонних дільниць для голосування на виборах президента України замахнулися на залучення майже двох мільйонів голосів. У чию скарбничку? Пригадайте, про що повідомлялося на початку матеріалу. Вочевидь для українських громадян, які мешкають у Росії, той факт, що Янукович — протеже самого Володимира Путіна, не просто рекламна акція, а пряма вказівка до дії.

А про те, що майже шестикратне збільшення закордонних виборчих дільниць може послужити живильним підгрунтям для можливих фальсифікацій, є підстави говорити хоча б тому, що нині вже на повну силу йде друкування бюлетенів для голосування. На кожному з них друкарським способом буде проставлено номер тієї дільниці, на яку цей бюлетень буде відправлено. Пронумеровано й усі 113 ділянок, створених за кордоном. Закон про вибори президента передбачає, що в разі створення у винятковому порядку додаткових дільниць на них можуть застосовуватися безномерні бюлетені, в яких номер проставляє комісія. Однак закон, за словами одного з його авторів Юрія Ключковського, виходить з того, що, дійсно, йдеться про виняткові випадки і що таких дільниць зовсім небагато. «Коли ж таких дільниць стає значно більше, ніж основних, це означає одне — бажання закаламутити воду для ловитви в ній сумнівної якості рибки», — впевнений народний депутат.

У документі зазначено термін, до якого МЗС України просить дати відповідь, — 14 жовтня. Проте з’ясувати, чи відгукнулося МЗС Росії на звернення і яким саме чином, «ДТ» не вдалося. Офіційний представник українського Міністерства закордонних справ Маркіян Лубківський, після наших дводенних спроб зв’язатися з ним через секретаря і безпосередньо по мобільному телефону, відізвався був бажанням допомогти нам, попросивши перетелефонувати в зазначений ним час. Однак після цього з завидною сталістю обривав усі наші дзвінки. А в його приймальні, де висвічувався наш номер телефону, взагалі перестали брати слухавку. Що ми можемо розцінювати як небажання МЗС надавати цій темі публічність, абсолютно зайву в нечесній грі.

Зате в Центрвиборчкомі нам повідомили, що жодних подань, звернень та інших документів, що свідчили б про наміри українського МЗС, туди поки що не надходило. І «в роботі» нині питання відкриття додаткових виборчих дільниць лише в Австралії (дві дільниці), у В’єтнамі (одна дільниця) і Придністров’ї (кілька дільниць). Чи дійде черга до Росії, у ЦВК прогнозувати не стали. Але від одного з членів Центрвиборчкому стало відомо, що надії команд опозиційних кандидатів на те, що їм удасться увести до складу комісій на додаткових дільницях (якщо їх усе-таки буде створено) своїх представників, абсолютно даремні. Відповідно до рекомендацій Центрвиборчкому, комісії на додаткових закордонних дільницях, утворюваних як виняток, формуються на підставі уявлень МЗС. І жодних представників кандидатів у їхньому складі не передбачено. Так що Володимиру Володимировичу, швидше за все, ще не раз сидіти за одним столом із Віктором Федоровичем. Якщо, звісно, Леонід Данилович остаточно змирився з думкою, що це можливо і за його відсутності.

Ольга Дмитричева, Дзеркало Тижня

]]>
http://puls.org.ua/news/2004/10/prezident-ukra%d1%97ni-v-rosi%d1%97-yanukovich.html/feed 0
Як убити українського лідера: від Петлюри до Ющенка http://puls.org.ua/news/2004/10/yak-ubiti-ukra%d1%97nskogo-lidera-vid-petlyuri-do-yushhenka.html http://puls.org.ua/news/2004/10/yak-ubiti-ukra%d1%97nskogo-lidera-vid-petlyuri-do-yushhenka.html#respond Sat, 16 Oct 2004 21:25:45 +0000 http://puls.org.ua/?p=127 Мартиролог убитих владою Ющенко мав би почати не з Гетьмана і Чорновола, а на 80 років раніше, коли, як і Гетьмана, пострілом впритул було розстріляно Петлюру. Перед убивством українських діячів цей агент КДБ випробував зброю спочатку на собаці, яку прив’язав у лісі до дерева і пирскнув на неї газом.

Факт отруєння Віктора Ющенка ще потребує доведення. Однак, коли у Верховній Раді Ющенко виголосив: “ви добре знаєте, хто цей вбивця: вбивця – влада", він знав що говорив.

Сама влада, звичайно, власноруч опонентів не знищує. Для цього у неї є “компетентні органи". Назва органів, які десятиліттями спеціалізувалися на ліквідації провідних представників українства, змінювалася від ВЧК і ГПУ до НКВД, МГБ і КДБ, так само як і способи вбивства політичних опонентів правлячого режиму.

Для тих, хто сумнівається в самій можливості навмисного отруєння Ющенка владою, пропонуємо стислий і далеко не вичерпний екскурс в історію способів знищення українських діячів XX століття, де влада таки була вбивцею. І це факт, який вже не потребує доведення.

Спосіб перший: постріл впритул

Мартиролог убитих владою українських діячів Віктор Ющенко мав би почати не з Вадима Гетьмана і В’ячеслава Чорновола, а приблизно на 80 років раніше, коли, так само як і Гетьмана, пострілом упритул було розстріляно Симона Петлюру, головного отамана армії Української Народної Республіки.

Так само як і за Гією Гонгадзе, за Петлюрою спочатку велося “зовнішнє спостереження", метою якого було виявити маршрути пересування й звички вибраної жертви. 25 травня 1926 року в Парижі агент ГПУ Самуїл Шварцбард всадив у Петлюру сім куль.

Слідство у справі вбивства Петлюри виявило зв’язок між вбивцею і радянською розвідкою. Після цього ГПУ перейшло до більш “вишуканих” форм знищення української політичної опозиції. Убивств, наприклад, за допомогою коробки шоколадних цукерок.

Спосіб другий: вибух бомби

23 травня 1938 року в Роттердамі вибухом бомби було вбито Євгена Коновальця, засновника та керівника Організації Українських Націоналістів (ОУН). В українській діаспорі вбивство роками пов’язували з НКВД, хоча вагомих доказів не було.

Аж ось, на початку дев’яностих, сам убивця Коновальця – ветеран компетентних органів, пенсіонер і тихий житель Москви Павєл Судоплатов опублікував мемуари, де описав докладно як він убив українського діяча.

“Прогуливаясь по переулку возле ресторана “Атланта” я увидел сидящего за столиком у окна Коновальця, ожидавшего моего прихода… Я вошел в ресторан, подсел к нему, и после непродолжительного разговора мы условились снова встретиться в центре Роттердама в 17.00. Я вручил ему подарок — коробку шоколадных конфет, и сказал, что мне сейчас надо возвращаться на судно. Уходя, я положил коробку на столик рядом с ним. Мы пожали друг другу руки, и я вышел, сдерживая свое инстинктивное желание тут же броситься бежать".

За Коновальцем НКВД полювало аж два роки – набагато довше, ніж за Гонгадзе, чи за Ющенком у цій виборчій кампанії. Виявивши слабкість Коновальця до шоколаду, вибуховий пристрій з годинниковим механізмом було замасковано під коробку шоколадних цукерок, розписану в традиційному українському стилі.

Коли в арсеналі убивць уже є вибухові цукерки, то навряд чи суто українська дієта з картоплі й сала змогла б урятувати українського діяча від смерті.

Спосіб третій: отруєння

12 жовтня 1957 року начебто від інфаркту в Мюнхені помирає один із лідерів ОУН Лев Ребет. Через два роки, 15 жовтня 1959 року з тієї ж причини і теж у Мюнхені помирає ще один лідер ОУН Степан Бандера. Західнонімецька поліція розробляє кілька версій смерті: від природних причин до вбивства.

Результати слідства не приносили позитивних результатів, аж поки 12 серпня 1961 року агент КДБ Богдан Сташинський не здався західнонімецькій владі, зізнаючись у вбивстві обох ватажків ОУН.

Знаряддям убивства став спеціально розроблений у лабораторії КДБ пристрій – трубка-пістолет, що містила скляну ампулу з ціанідом. Ампула розбивалася, коли вбивця натискав на курок, випускаючи струм газу в обличчя жертви. Стріляти потрібно було з близької відстані, не більше, ніж півметра.

Жертва помирала від отруєння. Отрута швидко розчиняється в організмі й знайти її сліди через кілька годин майже неможливо.

У випадку з Ребетом фахівці КДБ розраховували правильно: не дуже прискіпливі патологоанатоми констатували смерть від паралічу серця. Смерть Бандери вже викликала серйозні підозри у вбивстві. Експертизу проводили ретельніше. У тілі знайшли залишки ціаніду, а на обличчі – скляні скалки від ампули. Проте, версію про самовбивство було відкинуто остаточно лише після зізнання Сташинського.

Перед убивством українських діячів цей агент КДБ випробував зброю спочатку на собаці, яку прив’язав у лісі до дерева і пирснув на неї газом. Собака забився у конвульсіях і здох за кілька хвилин. Упевнившись в убивчій силі газового пістолета, Сташинський убив Ребета і Бандеру, підстерігши їх у темному під’їзді.

Спосіб четвертий: самовбивство через повішання

Після оприлюднення свідчень Сташинського в КДБ відразу полетіли голови, за чотири місяці, принаймні, 17 офіцерів позбулися посад. Керівництво Політбюро і КДБ вирішили переглянути ризик, пов’язаний з “мокрими справами". Після гучного суду над Сташинським на Заході, КДБ відмовився від убивства, як інструмента політики поза межами радянського блоку, чого не можна сказати про вбивства дисидентів усередині країни.

18 травня 1979 року в лісі біля села Брюховичі, що на Львівщині, знайшли повішеним українського композитора-пісняра Володимира Івасюка. Як і у випадку із директором “Українських новин” Михайлом Коломійцем, якого знайшли повішеним у Білорусі в жовтні 2002 року, причиною смерті було визнано “механічну асфіксію", повішення в петлі (самогубство).

Свідоцтво про смерть родичам Івасюка видали на третій день після того, як знайшли тіло. Хто, і як вирішив, що це було самогубство при тому, що слідство, експертиза чи елементарне розслідування не проводилося, залишається таємницею. Як залишаються таємницею обставини смерті Алли Горської, української дисидентки і художниці-монументалістки, поета Василя Стуса і багатьох-багатьох інших українських діячів, убитих владою.

Спосіб п’ятий: КАМАЗ

Існує ще п’ятий спосіб вбивства українських діячів – наїзд власним автом на КАМАЗ, як у випадку із В’ячеславом Чорноволом, або генеральним директором “Укрспецекспорту” Валерієм Малєвим, або ж з незрозумілими КАМАЗними викрутасами навколо Ющенка.

Про замовників і виконавців цих ДТП можна тільки здогадуватися. Шкода тільки, що чекати правду про це потрібно буде багато років, поки не з’являться мемуари нового Судоплатова, чи зізнання нового Сташинського.

Можливо, чекатимемо менше, якщо новий президент України виконає свою передвиборчу обіцянку й запроторить убивць нинішніх і минулих туди, де їм і належить бути – за ґрати. І зробить усе необхідне, щоб в Україні влада ніколи більше не ставала вбивцею.

Люба Шара, Українська правда

]]>
http://puls.org.ua/news/2004/10/yak-ubiti-ukra%d1%97nskogo-lidera-vid-petlyuri-do-yushhenka.html/feed 0
Вибухівку у “ПОРИ” могли “знайти” незаконно http://puls.org.ua/news/2004/10/vibuxivku-u-%e2%80%9cpori%e2%80%9d-mogli-%e2%80%9cznajti%e2%80%9d-nezakonno.html http://puls.org.ua/news/2004/10/vibuxivku-u-%e2%80%9cpori%e2%80%9d-mogli-%e2%80%9cznajti%e2%80%9d-nezakonno.html#respond Sat, 16 Oct 2004 21:24:03 +0000 http://puls.org.ua/?p=125 Учора в Києві підрозділ «Беркут» захопив офіс громадянської акції «Пора» і затримав кількох її активістів. Беркутівці разом із людиною в цивільному силою проникли до офісу «Пори» на Подолі (вул. Почайнинська, 35). Проникнення до приміщення відбулося без будь-яких документів на обшук

Двері до підвального приміщення, яке орендувала «ПОРА», відкрив начальник ЖЕКу, начебто у пошуку причин відсутності світла в будинку. Після цього вони схопили трьох активістів «Пори» Едуарда Леонова, Костянтина Полякова і Сергія Сальникова, яких вивезли у напрямку центру, однак потім висадили з машини.

У цей же час відбувся штурм офісу газети «Вечірні вісті», яка є близькою до Юлії Тимошенко. Її соратник депутат Олександр Турчинов заявив «5 каналу», що до редакції газети прибули озброєні люди разом із депутатами від СДПУ(о) і “Регіонів України», які, не пред’являючи документів, намагаються потрапити у приміщення.

«Відбувається зачистка видання, яке говорить правду, – сказав Турчинов. – Що вони шукають вночі у редакції? Я не виключаю, що вони хочуть знищити техніку, підкинути провокативні речі».

Не виключено, що вибухівку в офіс “ПОРИ” саме підкинули, оскільки спочатку беркутівці не знайшли в офісі громадської організації нічого. Це саме засвідчив і депутат Тарас Стецьків, який був присутній під час обшуку. І лише пізніше міліцейські чини почали заявляти про знахідку вібухівки.

]]>
http://puls.org.ua/news/2004/10/vibuxivku-u-%e2%80%9cpori%e2%80%9d-mogli-%e2%80%9cznajti%e2%80%9d-nezakonno.html/feed 0
Що значить “ХАМ»? Сокамерники про Януковича http://puls.org.ua/news/2004/10/shho-znachit-%e2%80%9cxam-sokamerniki-pro-yanukovicha.html http://puls.org.ua/news/2004/10/shho-znachit-%e2%80%9cxam-sokamerniki-pro-yanukovicha.html#respond Fri, 15 Oct 2004 21:22:36 +0000 http://puls.org.ua/?p=122 Людина, яка претендує на вищу державну посаду, за законом, має розповісти виборцям про свою біографію. Розповісти правду. Так вимагає закон. Так вимагає мораль.

Ось дві автобіографії, написані Віктором Януковичем. Першу він складає 18 листопада 2002 року і подає до Верховної Ради. Янукович – кандидат в прем’єр-міністри. Майбутній голова уряду пише:

“В 1968 році малолітнім був засуджений і направлений в колонію для неповнолітніх. … У 1970 році був засуджений за заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Судимості скасовані".

Влітку 2004 року Янукович вирішив йти в президенти. 5 липня він подає до Центрвиборчкому іншу автобіографію. Вона не містить жодної згадки про судимості.

Де писав правду кандидат в президенти від влади? Різниця в півтора роки між двома автобіографіями наочна. Що приховує Віктор Янукович? Кандидат, який народних депутатів повідомив про судимість, а народ – ні.

ТОМУ ЩО “НЕСУДИМИЙ”

Віталій Хованський, суддя, який виправдав В. Януковича у 1978 р.: Он обязан был писать – несудим, несудим, несудим – везде и всюду. На каждом углу кричать, если хотите. А он говорит – я был судим. Зачем?!

Конституція України гарантує кожному громадянину таємницю його приватного життя. Однак коли йдеться про державних діячів найвищого рангу, деякі факти особистого життя не можуть бути таємницею для громадськості. Бо від моральних якостей посадовця залежить доля країни, мільйонів людей. Тим більше керівник держави. Він має бути кришталево чесною людиною. А тут — факт судимостей, нехай і, за офіційною версією, скасованих.

Це можна списати на помилки правосуддя чи помилки молодості. Але громадяни України мають право знати правду. Хоча б з точки зору зв’язку темного минулого зі світлим майбутнім. Ми спробували це зв’язати.

Віктор Янукович увірвався на владний олімп раптово і несподівано. Маловідомий функціонер із оточення донецького олігарха Ріната Ахметова у 1997 році Указом президента Леоніда Кучми призначається головою Донецької облдержадміністрації. За кілька років так звані “донецькі” набувають особливої ваги у державній політиці.

На весняних парламентських виборах 2002 року “Дони” добиваються у контрольованій області високого результату для провладного блоку “За Єду". У листопаді тріумфуючий губернатор пересідає у крісло прем’єр-міністра України. Минає ще півтора роки і надзусиллями влади Януковича намагаються пересадити у президентське.

Під час кар’єрного злету Віктора Федоровича з’ясовується, що у його біографії є пляма. На початку 2002 року стає відомо — Янукович перебував у місцях позбавлення волі.

Володимир Бойко — донецький журналіст. У 2002-ому після публікації матеріалів розслідування про злочинний бізнес місцевих посадовців його кидають за грати. Там він дізнається про судимості Віктора Януковича. Після звільнення журналіста ця інформація стає надбанням громадськості.

Володимир Бойко, журналіст: Як тільки я був випущений із в’язниці, на сайті “Україна Кримінальна” з’явилися мої тюремні нотатки, де була інформація, що був судимий (я не знав скільки разів, чув тільки про один) тодішній голова ОДА. Реакція була дуже бурхливою. Були незадоволені керівники області. Мені неодноразово пропонували писати спростування. Був тиск на мене. Був тиск на Єльцова.

Володимирові Бойку переказують, що губернатор Янукович хоче розправитися з журналістом. А оточення голови донецької обладміністрації докладає неабияких зусиль, щоб переконати – Віктор Янукович ніколи не сидів на нарах. Однак шило у мішку не сховаєш. Коли Януковича призначають прем’єр-міністром, він зізнається, що двічі притягався до кримінальної відповідальності. Але також твердить, що все нібито скасовано. На деякий час про кримінальне минуле прем’єр-міністра забувають.

У 2004 році стартує президентська передвиборча кампанія. Розуміючи, що факт судимостей може бути використаний опонентами, політтехнологи Януковича вирішують першими знешкодити можливий компромат. Нібито самим у всьому зізнатися.

Стартує так звана кампанія із “відбілювання” іміджу прем’єр-міністра. Прес-служба керівника уряду вивозить у Донецьк цілу групу журналістів і влаштовує там театралізоване дійство. Пресу намагаються переконати – сирота Янукович у юні літа просто потрапив у погану компанію. Але засуджений все одно був несправедливо.

Однак у заздалегідь підготовлених командою Януковича свідченнях траплялись суперечності. А матеріали кримінальних справ, на підставі яких свого часу нібито зроблено висновок про невинність Януковича, таємничим чином зникли.

Спочатку журналістам подають офіційну версію Донецького апеляційного суду, який у 1978 році нібито скасував дві судимості Віктора Януковича. Суддя Олександр Кондратьєв коротко повідомляє про суть справ. Перша кримінальна історія трапилася у 1967 році.

Олександр Кондратьєв, суддя Апеляційного суду Донецької області:

Згідно до змісту постанови потерпілий Совенко разом зі своєю співмешканкою, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп"яніння, 29 жовтня 67 року зустрівся з засудженими Целковським, Масловим та Януковичем. Целковський, а потім Маслов побили потерпілого і забрали деякі його особисті речі.

Янукович тоді мешкає у кримінальному районі Єнакієвого – Пивновці. Розборки та просто бійки — звична справа. Юрій Целковський був тоді засуджений разом із Януковичем. Він з гордістю згадує молоді часи.

Юрій Целковський, засуджений по першій справі Януковича: Мы были самые шустрые – всем городом заправляли…

Лідія Брагіна, однокласниця Віктора Януковича: Бои были страшные. Это у них были какие-то разборки между собой. И улица на улицу и поселок на поселок.

Аркадій Олексійчук, мешканець Пивновки: Всі боялися цього району. Там було “кодло". Там були хати для розборок. Туди звозились шапки крадені.

Журналістів переконують – підліток Янукович став жертвою злих обставин. Опинився не в той час, не в тому місці. А потім взяв на себе вину старших товаришів.

Юрій Целковський, засуджений по першій справі Януковича: Перед тем как сажали, следователь сказал, вы как-то делайте – Витя молодой, малолетка, ему дадут мало. А я только женился, 6 месяцев дитю было. Я ему говорю – Витя, потяни на себя.

Ганна Зогонова, перша вчителька Віктора Януковича: Это просто произошло случайно. Сейчас и пишут опровержение, что он не участвовал в этих работах. Если попал, то не по своей воле. Если случилось, то не по своей воле. Он не виноватый. Так мы понимаем все, народ. И все благодарны. И я благодарна, что воспитала такого ученика.

Однак є підстави сумніватися в офіційній версії. У 1967 році була інша система правосуддя. Крім Єнакієвського народного судді долю неповнолітнього Януковича мали вирішувати троє присяжних. Крім того, 17 річному хлопцеві радянська влада мала надати безкоштовного адвоката.

Навряд чи у невеликому містечку четверо осіб так легко вирішили б поламати життя такому невинному і нібито лагідному хлопцеві. Тут і кидаються у вічі відверті неспівпадіння у свідченнях – підготовлених і не підготовлених. Викладач і директор гірничого технікуму, де вчився Віктор Янукович, добре запам’ятали пов’язані зі студентом кримінальні історії.

Дмитро Радьков, викладач Януковича у гірничому технікумі: Трьох їх звинувачували, забрали з урока, в том числі і Януковича. Знаю, шо сказали, шо знімали вони шапки.

О. Олійник, директор гірничого технікуму у 60-х роках: Там что-то связано с женщинами, шапки вроде снимал… С женщиной вопрос, и с шапками. Они паралельно были.

Також на той час у Єнакієво сталася пригода зі стріляниною в трамваї. У ній, за переказами, нібито теж брав участь Віктор Янукович.

Аркадій Олексійчук, мешканець Пивновки: Розказували, шо в трамваї стрільбу открили. Трамвай якраз виїхав між воєнкоматом бувшим і там почали розбори. Шапки між собою не поділили…

Янукович потрапляє за грати. Спочатку у колонію для неповнолітніх. Але після завершення строку, на волі гуляє недовго. Щойно відбувши перше ув’язнення, він знову опиняється на лаві підсудних, а потім у тюрмі.

Олександр Кондратьєв, суддя Апеляційного суду Донецької області: Янукович був засуджений за те, що 16 вересня 69 року разом із засудженим Бобирем, під час сварки побили потерпілого Пантелієнка, спричинивши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження…

“Відбілювачі” біографії Януковича намагаються подати інцидент, як банальну побутову бійку, у якій Віктор Федорович просто вступився за дівчину. Свідок історії Олександр Мартиненко був тоді, як і інші, на підпитку.

Олександр Мартиненко, свідок по другій справі Януковича: Бубырь в это время – они с Демьяном накушались хорошо – начал приставать к девушке. Витя подошел, говорит, Гена, ты чево. А он – да я тебя. Виктор его толканул, а он упал, этот Гена. Демьян стоит пьяный и говорит – ну что, допрыгался. До этого, Бубыря. Сцепились. Виктор хотел разнять… Бубырь до того озверел, что как собака, разворачивается и хоп!

За судовою термінологією, потерпілий зазнає ушкоджень середньої важкості. Коли доходить до судового розгляду, головний свідок – дівчина – на процес не з"являється. Таємничу незнайомку схильні пов’язувати з чутками про те, що Віктор Федорович мав проблеми з законом ще й по статті 117 Кримінального кодексу. У старій редакції. Співвідповідач Януковича по справі Гена Бубир, принаймні поводився тоді доволі відверто.

Олександр Мартиненко, свідок по другій справі Януковича: Стал приставать – как пьяный к девушке – то за грудь, то за что еще. Она – отстань, отстань…

Зґвалтування у радянському кримінальному кодексі вважалося одним із найважчих злочинів. За нього засуджували до 15 років позбавлення волі. Проте єдиною підставою для такого рішення могла бути заява потерпілої.

Віталій Хованський, суддя, який виправдав В. Януковича у 1978 р: Много всевозможных толков и разговоров, что Янукович был судим чуть ли не за изнасилование или убийство, еще за что-то. Основного никто не знает. Просто придумывают. Суть такова – с 1978 года постановление президиума является обязательным для выполнения всеми физическими и юридическими лицами.

Тобто – судимий, але не судимий. Така юридична казуїстика.

В одному з передмість Єнакієвого – Юнкомі – також добре пам’ятають Віктора Федоровича.

Цей чоловік розповідав своїм знайомим, що Янукович займався рекетом і часто відбирав гроші у його сина. Однак говорити про це в камеру він боїться. Особливо після нещодавнього передвиборчого візиту осіб з кримінальною зовнішністю.

Мешканець Юнкома : – Гроші ж отбирав у сина? Та ладно. Я уже сказав, так блатниє пріходілі… Пріходілі агітіровать. Я сказал – за вора голосовать нє буду. Уже сказалі, пєрєдалі. Говорять – так за вора голосовать нє будєш. Тєбє шо п…єй дать? Зачєм оно мнє надо?

Залякали не тільки його. Увесь район біля териконів прийняв обітницю мовчання про кримінальне минуле Януковича.

Мешканець Юнкома : Тут єсть чєловєк, которий с ним насіловал дєвочку… Єво тоже прєдупрєділі… іначє он с 5 етажа будєт головой вніз вмєстє с сємьйой.

Так чи інакше, Віктора Януковича нібито засудили до 2 років позбавлення волі. Здавалося, що він піде по добре проторованому шляху, коли одна ходка переростає в іншу. Проте вийшовши на волю у 1972 році, на тюремні нари Янукович нібито уже не повертається.

Навпаки – на той час двічі судимий різко пішов угору. Дивний факт – уже через рік після повернення на волю Янукович, за переказами, бере участь у раллі в Монте-Карло. Унікальний для Радянського Союзу факт – судима людина отримує дозвіл на виїзд у країну “загниваючого капіталізму". Для цього навіть несудимому потрібно було пройти через жорстку перевірку КДБ. Існувало лише 2 шляхи – або добрі знайомства, або співпраця з органами.

Орієнтовно у 1972-у році в Донецьку область для посилення боротьби з криміналітетом направляється спецгрупа київських оперативників. Один із них, який пропрацював у карному розшуку більше 20 років, впевнений, що під час скоєння злочину групою осіб він затримав саме Віктора Януковича.

Колишній працівник МВС: Нас 35 человек отправилі на усілєніє в Донецьку область. По паркам ходили. Нас називали “чорной сотнєй"… В блатном мірє нас називалі “тіхарі". Ми виповняли всю чорну роботу… Три человека, коториє пішли к одному дому. Вони нам показались подозрітєльними. Вони совершили преступлєніє і ми їх прямо на квартирі задержали. Заломили їх. І самі получили…
— Вони були озброєні?
— Да. Оказали вооружоне сопротівлєніє. Нож і пістолет ТТ. У високого був нож…
— І ви запам’ятали прізвища цих людей?
Ну шо ж я, не помню? Помню даже, шо його клічка ХАМ?… Золото вони взяли. Вибивали деньги… Ето було разбойне нападєніє на квартиру.

Ми знаємо прізвище цієї людини і адресу. Бачили його міліцейське посвідчення ще зразка СРСР. Закрили обличчя на його прохання. Адже його розповідь може коштувати життя.

Колишній працівник МВС: Янукович – фамілію я точно запомнив… Я вів журнальчик. На всякий случай. Я людина пісьменна… Я його впізнав перший раз, коли його представляли на прем’єра… Він, коли задержали, кричав, я, коли буду у чинах високих, я тебе посажу. Пугав… Пишуть – доктор наук. Який же він доктор? Він у блатном мірє доктор. Коронований… Сидів же. Пєрвую ходку він робив за ізнасілованіє… Когда нєсовєршеннолєтній був, він був на учьотє… Я утверждаю – що цю людину я своїми руками затримував.

Можливо, цей чоловік помилився, а затриманий був іншою людиною, не нинішнім прем’єр-міністром. Іншим “хамом” Однак незадовго після запису цього інтерв’ю джерела в СБУ повідомили нам, що про факт розмови стало відомо спецслужбам і вони ведуть пошук касети, інтерв’юєра та інтерв’юйованого.

Між тим, саме 72-й рік став переломним у житті нашого героя. Зміни у його приватному житті співпали у часі зі змінами кар’єрними.

1972 рік ознаменувався для Януковича створенням сім’ї. Роман молодого Віктора з майбутньою дружиною Людмилою дивним чином співпав у часі з другою судимістю. Познайомилися вони, якщо вірити біографам, наприкінці 69-го, коли тривало слідство, а побралися у 72-ому, щойно Янукович відмотав свій строк, про який сам Янукович вказав у біографій, поданій парламенту. До речі, у Єнакієвому стверджують, що головою місцевого суду на той час був родич дружини Віктора Федоровича.

У 1973 році двічі несправедливий Єнакієвський суд достроково гасить судимості Януковича. Уже як двічі несудимий Віктор Федорович очолює автобазу підприємства “Ордженікідзевугілля". Для подальшого кар’єрного зросту він вирішує вступити у комуністичну партію. І вступає. Попри те, що навіть погашені судимості багатьом ставали на заваді вступу до КПРС. Але не Януковичу.

Євген Старченко, секретар Єнакіївського міськкому партії у 70-х роках: Как ставился вопрос – допустим судим он был. По молодости. Тот же Янукович. Или шапки снимал, или шо. А потом смотрели – как он работал, как отдача. Человечный ли был.

У 1978 році президія донецького апеляційного суду реабілітує Януковича. Нібито на прохання льотчика-космонавта, депутата Верховної Ради Радянського Союзу Георгія Берегового. Проте самі судді вважають той випадок унікальним.

Віталій Хованський, суддя, який виправдав В. Януковича у 1978 р: За мою практическую деятельность я не встречал такого ходатойства, на таком уровне, как по делу Януковича.

Після цього з архівів безслідно зникають усі документи стосовно судимостей Януковича. Не тільки матеріали кримінальних справ, але й вироки.

Януковича приймають до партії.

Олександр Медяник, Голова комісії партконтролю Донецького обкому КПРС у 70-х роках: Знали о нем, знали как о человеке, знали, что он судим был, знали, что это за событие. Чего – да пацаны подрались, все убежали, Янукович не успел удрать, Янукович попался. Я лично криминальное дело не видел и видеть не хочу, оно мне не нужно…

На дивовижну метаморфозу, яка сталася з Януковичем – від в’язня-рецедивіста до успішного номенклатурника, могла би пролити світло справжня правда про його перебування у в’язниці. Проте ця тема, як і все, пов’язане з кримінальним минулим “єдиного” кандидата від влади, — закрита зона.

Таємниці провокують виникнення міфів. Українські тюрми мало не оголосили конкурс за право вважатися малою батьківщиною прем’єра. Мешканці принаймні двох містечок вважають, що можуть пишатися – нібито саме там перевиховували Віктора Федоровича. На повному серйозі пропонується встановлення меморіальних дощечок на стінах виправних закладів.

Дубно – містечко з багатою історією. Тут вимахували шаблями персонажі Гоголя і реальні козаки, тут воювала Українська повстанська армія. Після призначення Януковича прем’єр-міністром, місцева преса оголосила, що саме у місцевій дитячій колонії він відбував покарання. У місцевому закладі з 1968 року перевиховують підлітків, засуджених за вчинення важких злочинів: вбивства, згвалтування, розбої.

Але спроба зняти колонію з вулиці привернула увагу керівництва колонії. Розмова була короткою – режимний об’єкт. Зйомки заборонено.

Колонія: Ми можемо побити камеру і всі питання… Той, що ви думаєте – не сидів…

Анатолій Обревко — колишній керівник та вихователь цієї колонії. Він теж вважає, що Януковича в Дубно не сидів. Але у 2002 році він отримав листа з Ізраїлю, від свого брата, колишнього працівника радянських спецслужб. У листі була вирізка з газети, де містилася інформація про кримінальне минуле Януковича. Анатолій Обревко вирішив поцікавитись, чи сидів Янукович у Дубно.

Анатолій Обревко, працівник дитячої колонії у Дубно з 60-х років: Розмова йде така, Будто би відбував тут міру покарання. Дивилися, провіряли – ні. Вродє би ні.

Такий висновок він зробив через те, що у виправному закладі не знайшли картки з прізвищем Янукович. Однак з’ясувалося, що в принципі вилучити її можливо.

Анатолій Обревко, працівник дитячої колонії у Дубно з 60-х років: Сам начальник спецчастини це не зробить. Якщо буде така вказівка – і то я сумніваюся.

Інше місто, яке претендує на славу перевихователя Януковича – Кременчук. Там взагалі хотіли встановити меморіальну табличку на колонії. І ця пропозиція офіційно зареєстрована.

Валерій Труханов, громадський діяч Кременчука: Ми запропонували встановити меморіальну дошку на будинку, де перебував Янукович – в частності це трудова дитяча колонія…

Дивним чином, і в цій колонії картки з прізвищем Янукович немає.

Ігор, журналіст (м. Кременчук) : Ми звернулись до начальника колонії з питаннням, чи справді тут відбував покарання Віктор Янукович, але начальник відповів, що такого прізвища не значиться у списках тих, хто відбував тут покарання.

І все ж, схоже, що Віктор Янукович був саме у Кременчуцькій колонії. Микола Московченко — мешканець Сміли стверджує, що двічі “сидів” разом із Януковичем. Спочатку в Кременчуці, а потім в Єнакієвому, у 52 зоні.

Микола Московченко:Я єго коли вспомнив – він став прем’єр-міністром і як-то так висловився. Я подивився і кажу – о, дружок, так ми с тобой строк мотали вмєстє. Пахать, пахать, пахать надо…

По Кременчуцькій колонії Московченко мало пам’ятає Януковича. Згадав його лише через те, що нинішній прем’єр нібито був там так званим бугром – бригадиром загону. І співпрацював з адміністрацією зони.

Микола Московченко : Він тут по любому буде з адміністрацієй. Потому шо він і є адміністрацієй… Були такі случаї, шо опускали – опускали, в смислі, шо одівали. І отправляли до дєвочєк… Єслі чо-то таке було і він ушов оттуда, значить опять таки – волохата рука.

На 52-ій зоні Микола Московченко і Віктор Янукович познайомились ближче.

Микола Московченко : І у нас чуть не проізошов конфлікт і дуже серйозний… Кровать вхопив – вона угнулася. Єслі б мене ухватив – напевне б переламав…. Ето одін чоловік, з якого ніхто нічого не получав… Не було претензій, шоб пред’явить… Коли на зоні був бунт, то його ніхто не тронув – Януковича… Не тікав ні на вахту, нічого… Він був ніби под защітой якой-то…

Під яким захистом був Янукович у зоні? Які стосунки склалися у нього з кримінальним світом і, можливо, зі спецслужбами? Щодо КДБ, правонаступником якого стала ФСБ, то колишній керівник цієї спецслужби, президент РФ Путін підтримує кандидатуру Януковича на виборах. Щодо криміналу – молодики кримінальної зовнішності, за свідченнями мешканців Донеччини примушують їх до підтримки земляка на виборах президента.

Відповіді на ці питання, можливо, там же, де й кримінальні справи, порушені проти нинішнього прем’єра. А кримінальні справи – зникли. Як загубилася і відповідь на запит до прем’єр-міністра, який особисто Януковичу вручив народний депутат Григорій Омельченко.

У цьому запиті він звертався до кандидата в президенти надати офіційні матеріали щодо судимостей та їхнього скасування. Кандидат проігнорував звернення, а невдовзі сказав, що тему зі своїми судимостями вважає закритою.

Але питання моралі залишаються відкритими. Як тепер пояснювати дітям, що знімати шапки, бити людей, влізати до чужих квартир і ґвалтувати жінок – це дуже погано. Як це пояснювати, коли є протилежний приклад?

В громадському транспорті розповідають цікаві історії. Як один кандидат в президенти вдарив ветерана війни по обличчю букетом білих лілей, які старий приніс йому від щирого серця. Лілея в кримінальному світі – є образою. Тільки ветеран, який воював проти фашизму цього не знав.

Ще цей кандидат звільнив охоронця за те, що той вхопив його за талію, коли кандидат послизнувся на трапі літака і ледь не перерахував сходинки. Кандидат не впав, але в зоні брати за талію – образа. Кажуть, він б’є підлеглих по обличчю – аргументує позицію. Багато чого кажуть. Злі язики, напевно.

У автобіографії перед призначенням на посаду прем"єра Янукович написав, що двічі був засуджений. Потім, кандидат в президенти не сказав про це жодного слова. А брехня в офіційних документах – кримінальний злочин. Інша справа, декому з дуже високих посадовців до цього звикати не треба. Як не звикати до кримінального світу з його мовою-"фєнєю", поняттями та прізвиськами.

P.S.: Микола Московченко : Ти знаєш шо таке хам? Я об’ясняю – це член

]]>
http://puls.org.ua/news/2004/10/shho-znachit-%e2%80%9cxam-sokamerniki-pro-yanukovicha.html/feed 0
Тепер сподіватимемося лише на подолання “респондентської фобії»? http://puls.org.ua/news/2004/10/teper-spodivatimemosya-lishe-na-podolannya-%e2%80%9crespondentsko%d1%97-fobi%d1%97.html http://puls.org.ua/news/2004/10/teper-spodivatimemosya-lishe-na-podolannya-%e2%80%9crespondentsko%d1%97-fobi%d1%97.html#respond Fri, 15 Oct 2004 21:15:23 +0000 http://puls.org.ua/?p=119 “Мені здається, що багато рейтингів є підкинутими, фальшивими. Незрозуміло, чому вони показують такий великий відрив для Ющенка. Є підозра, що хтось із них проводитиме екзит-пол, і зараз має місце спроба провести таку попередню гру – показати, мовляв, у нас велику перевагу мав Ющенко, то потрібно визнати й результати опитувань, уже не вигідних Ющенкові.

У п’ятницю закінчилася соціологічна лихоманка. За 15 днів до голосування, згідно з законом, включаючи день виборів, уже не можна друкувати в ЗМІ цифри й відсотки кандидатських рейтингів. Навіть від фонду “Общественное мнение".

Власне, особливої несподіванки не сталося. З огляду на динаміку різних таборів і соціологічних контор ще з місяць тому можна було з великим ступенем вірогідності припускати, що перед соціологічним “дед лайном” середини жовтня за Януковича буде показано дуже високі цифри – це дає моральну перевагу на фінішній прямій.

Та і сторона Ющенка в боргу не залишиться. Але все-таки, уже прийнявши на душу бальзам і дьоготь останніх рахункових вислідів і перетравивши вибухонебезпечну сумій, лишається на цій самій душі неприємний осад.

Після всеможливих коментарів уже важко збагнути, наскільки об’єктивними є соціологічні дослідження, які здавалися такими ще недавно. Непросто зрозуміти, як за лічені дні Ющенко втратив доволі значний запас міцності.

Чи втратив узагалі? Чому Янукович вирвався вперед лише після відмашки Гліба Павловського у виконанні фонду “Общественное мнение"?

Підвищені пенсії ж почали платити раніше, та й навряд чи саме точечні удари “Подробно с Дмитрием Киселевым” одномоментно викрили для народу в отруєному Ющенкові брехуна-рецидивіста.

Так, Ю. був фактично виключений із виборчої кампанії більш як місяць, і тому його рейтинг лишається статичним. Але невже на маси зійшло усвідомлення божественної суті Я.? І невже електорат комуністів та соціалістів, випробуваний уже п’ятьма виборами й у своїй основній масі все ще живий, нарешті збагнув облудність своїх колишніх симпатій до Симоненка й Мороза, що стрункими шеренгами включився до лав “тому що лідера"?

А як же яйце і колаптоїдний стан? Чи це івано-франківський замах так допоміг виборцям стати на бік ображеного націоналістами Віктора світ Федоровича? А каталізаторами стали листівки про громадянську війну і Козак, який із телевізора обіцяє разом із Ющенком обмежити використання російської мови?

Чи всі ці чинники за геніальним задумом якогось кризового менеджера спрацювали водночас?

Питань безліч, але поки що маємо відповіді лише у вигляді останніх рейтингів. Наведемо найпоказовіші з найсвіжіших.

Фонд “Демократичні ініціативи", КМІС та центр “Соціс". Тут Янукович уже попереду.

Перший тур. Із загальної кількості опитаних Янукович має підтримку 31,4%, Ющенко – 29%, а далі – увага! – Мороз – лише 4,4%, Симоненко – лише 3,2%, Вітренко – 0,9%, решта – менше. 11 кандидатів не отримали в опитуванні жодного голосу.

Серед тих, хто обов’язково збирається голосувати, Януковича готові підтримати 34,2% виборців, Ющенка – 33,6%. Соціологи поважних структур, які складають три чверті консорціуму для екзит-полу, наголошують, що різниця в рейтингах перебуває в межах похибки.

Другий тур. Янукович — 38,5%, Ющенко — 37,3%. 5,9% мають намір проголосувати проти обох, а 14,3% ще не визначилися.

При цьому соціологи почали говорити про таку річ, про яку раніше чомусь мовчали. Не про “чисті” відсотки, а про соціологічний прогноз на вибори, який, виявляється, враховує різні приховані та психологічні чинники й не зовсім відповідає рейтинговим показникам.

У цьому сенсі директор КМІСу Валерій Хмелько каже, що Ющенко 31 жовтня може набрати десь 35,6%, Янукович 34,3%. У другому турі також нібито переважатиме опозиціонер: 40-45% проти 38-43%.

Український інститут соціальних досліджень, Український центр політичного менеджменту і Центр “Соціальний моніторинг".
Перший тур. Янукович — 34,2, Ющенко — 30,5%, Мороз — 5,4%, Симоненко — 4,8%. Тут теж соціаліст випереджає комуніста, а головне – нинішній “Прємьєр” колишнього Прем’єра, причому з суттєвішим відривом.

Другий тур — 42,2%:34,4% на користь Януковича. Побічних прогнозів директор “СМ» Ольга Балакірєва й УІСД — Олександр Яременко не давали.

“Юкрейніан соціолоджі сервіс", доктор соціологічних наук Олександр Вишняк.

Перший тур. Розрив між лідерами також у межах похибки — паритет Ющенка і Януковича в першому турі полягає в цифрах 31,9% проти 31,6% (серед усіх опитаних) і 35,6% проти 34,2% (серед тих, хто визначився). Прогноз пана Вишняка на перший тур: Ющенко — 41,8%, Янукович — 36,7%.

Другий тур. Ющенко – 36,4% (серед “визначених” – 40,1%), Янукович – 37,0% (39,4%).

Інститут соціальної та політичної психології АПН України (Миколи Слюсаревського).

Перший тур. За Ющенка — 36,3% усіх опитаних і 38,9% тих, хто візьме участь у виборах. За Януковича — відповідно, 27,9% і 29,2%. (Симоненко — 7,4% і 7,7%, Мороз — 7,2% і 7,6%).

Другий тур. Ющенко — 47,1% Янукович — 39,7%.

Прогноз на другий тур — 52,1%: 47,9% на користь опозиції.

Фонд “Общественное мнение".

Перший тур. Янукович — 33%, Ющенко — 31%, Мороз — 6%, Симоненко — 5%.
Другий тур. Плюс 3% на користь зрозуміло, кого. Цікава ремарка від ФОМа: Януковича готові підтримати аж 53% співгромадян, які симпатизують Симоненкові, і 26% — “морозівців". Інші соціологічні структури засвідчують явно нижчий рівень підтримки чинного глави уряду в другому турі комуністами.

“Українське демократичне коло” – структура з кола “Нашої України” – днями показала розподіл відповідей на питання “Хто б виграв, якби президентські вибори в Україні проводилися демократично". “Так! Ющенко” кажуть 34%, Янукович – 22%. Тут також має місце рід маніпуляції з підтекстом.

Усе. Закінчуємо з цифрами, які кожен може обрати на свій смак. Соціологи зробили свою справу – соціологи можуть відпочити. Або, в крайньому випадку, працювати на замовлення штабів кандидатів у закритому режимі, без оприлюднення результатів опитувань у ЗМІ.

А ми перейдемо до спроб оцінок і визначення деяких тенденцій. Аби підбити підсумок соціологічної кампанії та прикинути тактику на 15 днів без соціології, автор звернувся по коментар до визнаного фахівця, що перебував у самій гущі подій.

* * *

Ірина Бекешкіна, науковий керівник Фонду “Демократичні ініціативи", старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України

— Пані Ірино, чи не здається вам, що величезні розбіжності в подачі рейтингів основних кандидатів у президенти, коли “люфт” між найбільшими й найменшими відсотками Ющенка і Януковича за версіями різних соціологічних центрів сягає 13 відсотків, свідчать про те, що соціологічна ідея спрофанована як така? Що соціологія вже не є дзеркалом виборів, і це дзеркало навмисно розбили зацікавлені особи?

— Ця ідея загалом в усіх цивілізованих країнах працює. Але мені здається, що багато рейтингів є підкинутими, фальшивими. Щодо рейтингу Слюсаревського, скажімо, виникає питання: навіщо оприлюднювати дані, які були отримані в середині місяця, наприкінці місяця, коли є вже багато нових даних. Що стосується фонду “Общественное мнение", то до цього теж багато питань виникає. Тому я думаю, що йде справді така ідея профанації.

Мене найбільше насторожили дані “Всеукраїнської соціологічної служби” Михальченка, яка раніше начебто мовчала, як і Інститут соціальної та політичної психології АПН України, що теж тісно пов’язаний із владою. Останній інститут належить до системи Академії педагогічних наук, а це прямий зв’язок із міністром освіти Кременем.

А “Всеукраїнська соціологічна служба” теж утворена й фінансується владою. Незрозуміло, чому вони показують такий великий відрив для Ющенка. В мене є підозра, що хтось із них проводитиме екзит-пол, і зараз має місце спроба провести таку попередню гру – показати, мовляв, ви ж бачите, за два місяці до виборів у нас велику перевагу мав Ющенко, і його команда визнавала ці рейтинги, то потрібно визнати й результати опитувань, уже не вигідних Ющенкові, отриманих у вирішальний момент.

Це моя гіпотеза, вона може бути невірною, але великі підозри я все-таки маю.

Ми – фонд “Демократичні ініціативи” – звернулися в Українську соціологічну асоціацію, в Інститут соціології, найбільш фахову установу в цій галузі, і вони зголосилися на наше прохання, — щоб найбільш кваліфіковані соціологи України, а також авторитетні фахівці з-за кордону провели аудит – як екзит-полів, які будуть проводитися в день виборів, так і передвиборчих опитувань.

Ми зі свого боку згодні нажати всі матеріали для цього.

 

— Вибори – це, без сумніву, період жнив для соціологічних служб. Питання в тому, чи узгоджують вони намагання заробити в цей час зі спробами зберегти незаплямоване реноме? Ми вже були свідками кількох випадків, зокрема й на минулих, парламентських, виборах, коли деякі соціологічні контори своїми заявами свідомо вводили громадську думку в оману, а зараз вони знову активно працюють у цій царині.


— Узагалі комерційні професійні соціологічні служби, які на цьому заробляють хліб і не є бюджетними, дуже ризикують своїм реноме. Непрофесійна робота, без сумніву, позначиться на їхньому майбутньому. Саме тому я більше довіряє комерційним соціологічним службам.

 

Що стосується решти, то проблема відбору даних – це проблема засобів масової інформації. Пересічний громадянин не повинен розбиратися в цих тонкощах – вагомість опитувань різних соціологічних служб мають визначати ЗМІ, відповідно розголошуючи ці дані. Але, на жаль, у цей час спливає дуже багато фальшивих, “намальованих” досліджень, тих, що насправді не проводилися, навіть неіснуючих фірм.

Тоді як на минулих виборах подібних випадків було значно менше. Тепер же подібними цитуваннями часто грішать, зокрема, й центральні ЗМІ. З’являється, скажімо, такий собі фонд “Свобода". Що він робив між виборами – незрозуміло, але на його дані спираються центральні телеканали. Хоча я сумніваюся, що така фірма взагалі існує в природі – скидається на те, що є лише її назва, якої прикривають викиди потрібних даних.

Щодо даних фонду “Общественное мнение", то вони цитуються принаймні з порушенням українського законодавства й кодексів соціологічних асоціацій, і Української, і Міжнародної. Оскільки завжди потрібно вказувати фірму, яка проводила польові дослідження. А “Общественное мнение” цього не робить. Це відома російська фірма, але те, як вона працює в Україні, має засвідчити аудит.

— Але виникають питання і щодо об’єктивності даних солідних фірм. Взяти хоча б Київський міжнародний інститут соціології: з одного боку, він працює і з фондом “Демократичні ініціативи", показуючи результати одного порядку, з іншого – допомагаю тому ж фонду “Общественное мнение”, видаючи майже протилежні висновки. Чи не схоже це на торгівлю розкрученою маркою?

— Що стосується роботи на різних замовників, то це, скоріше, правило, ніж виняток. На те в цих фірм і комерційний статус. Що стосується того факту, чому відрізняються дані соціологічних досліджень фірми, яка проводила свої дослідження для різних замовників в один і той самий час, то ми з цим розбиралися. Це питання поставили самі соціологи.

Розбіжності [у КМІСу], як ми проаналізували, становили 3 відсотки. В мене є така версія, що тут справа в анкеті. Не випадково, скажімо, в нашій [фонду “Демініціативи»] анкеті питання про вибір кандидата йде на початку, а вже далі про можливі порушення й т.п.

А якщо поставити супровідні запитання – про порушення, про симпатії до різних ідей тощо – на початку, відповіді будуть трохи іншими. Професійні соціологи повинні такого уникати. А відомо ж, що в анкеті, яку складав не сам КМІС, а центр Погребинського, питання про вибір кандидата йде в самому кінці. Попереду є й запитання про те, хто стане президентом.

Це питання справді важливе, адже велика частина населення не вірить у чесні й справедливі вибори. У власні анкеті КМІС такого не робив. Звідси, можливо, й узялися ті розбіжності в кілька відсотків.

— Зараз набула масового розповсюдження, зокрема й на центральному телебаченні, виборча реклама, пов’язана з антиамериканськими мотивами, налаштовуванні українського виборця проти США та впливу Америки. Але можна пригадати, що в соціологічних опитуваннях, які проводилися в Україні раніше, і безвідносно до виборів, велика частина людей, зокрема молодих, засвідчує свою орієнтацію на цінності саме західного суспільства, значною мірою такого, як в Америці. Дуже багато молоді засвідчують бажання навіть виїхати з України на Захід. Як це узгоджується з жорсткою антиамериканською ідеологією виборчої агітації, яка явно виходить від політтехнологів Януковича? Чи не суперечить ця пропаганда загальним настроям суспільства? Наскільки значний вплив це має на українського виборця?

— На західний спосіб життя орієнтовані більш молоді виборці. Вони переважно голосують за Ющенка. А ця пропаганда розрахована на старший електорат, який є масовішим і активнішим. Вона справді є дієвою і впливає на цей електорат, що позначається й на рейтингах кандидатів.

Таким чином відбувається переманювання на бік Януковича значної частини комуністичного електорату, людей старшого віку, переорієнтування Східної України. Саме через зараз зменшується кількість бажаючих голосувати за лівих, Симоненка й Мороза. Є величезні сумніви, чи зможуть вони набрати бодай по 7 відсотків. А можна ж згадати, скільки лідери КПУ й СПУ та ці партії мали на минулих виборах.

— Як ви прокоментуєте тенденції поведінки тієї частини учасників соцопитувань, які не визначилися з вибором?

— Ця частина потроху зменшується. Але соціологи підозрюють, що люди, обираючи відповідь “важко сказати", просто ухиляються від визначення.

— Якщо чиняться спроби спрофанувати передвиборчі соціологічні дослідження, то чи не спіткає така ж сумна доля і спільний проект одразу кількох фірм – екзит-пол у день виборів? Він міг би стати вагомим аргументом у визначенні об’єктивності результатів голосування, але чи не “затуркають” його, відсунуть на другий план?

— У тому, що чинитимуться такі спроби – “затуркати", принизити наш екзит-пол, сумнівів уже немає. Адже готуються альтернативні екзит-поли. Але, зазначу, це знову-таки справа журналістів – донести до людей прості речі: наш екзит-пол – це проект чотирьох провідних соціологічних фірм (а що вони провідні, визнала свого часу навіть адміністрація президента, підключивши їх до проведення опитування щодо першого варіанту політичної реформи).

Ці фірми мають значний досвід проведення екзит-полів – для “Соціса” це буде вже п’ятий, для “Соціального моніторингу” й КМІСу – четвертий екзит-пол. Ці фірми вже довели свою спроможність у цьому відношенні, адже отримані ними результати опитування на виході з дільниць майже зібгалися з офіційними результатами виборів. Це вищий пілотаж, визнаний у світі. А цього разу вибірка буде дуже велика, безпрецедентна для України, – 50 тисяч опитаних.

До того ж, можна буде порівнювати дані всіх фірм – учасниць нашого екзит-полу. Будуть і інші засоби контролю, ми віддамо свої результати на аудит, у тому числі й міжнародним фахівцям. Ми працюємо з чотирма міжнародними фондами й чотирма посольствами.

Щодо альтернативних проектів, пов’язаних з екзит-полом, то кажуть, що вони будуть, але хто саме їх буде проводити? Ще жодна фірма офіційно не зголосилася. Коли в таких умовах хтось інший вийде на телебачення й скаже, що провів своє опитування на виході з дільниць у день виборів, — це не пройде, це буде скандал, до того ж не лише в межах нашої країни.

— Чи готові ви будете стати на захист обрахованої й ображеної сторони, якщо ЦВК покаже результат виборів, що відрізнятиметься від даних екзит-полу?

— Ми будемо відстоювати нашу правоту. Так як ми це робили після виборів у Мукачеві.

— Останнє питання стосується суперечки за приміщення вашого Інституту соціології з Державним управлінням справами. Там є якісь зрушення після статті про зазіхання Банкової на нерухомість соціологів, яку ви писали для “Української правди"?

— Начебто від нас відстали. Не знаю, наскільки ця інформація відповідає дійсності, але казали, ніби президент Кучма обурився і сказав, що він такої вказівки адміністрації не давав не давав. Тобто “майновий” тиск на соціологію свого продовження не має.

***

Варто ще дещо додати від себе.

Очевидно, що влада зараз – як та команда у футбольній грі, яка по ходу матчу програвала, забила м’яч у відповідь і отримала велику психологічну перевагу для загальної перемоги, понеслася на крилах успіху на останній штурм.

Опозиція ж перебуває, говорячи мовою боксу, у стані “грогі", пропустивши кілька сильних ударів і не знайшовши аргументів для адекватної відповіді. Тепер Ющенко вже в Україні. Але в Ющенка мало часу. Янукович може грати на “утримання рахунку". До того ж, пригадується, ще влітку розумні люди зазначали, що для перемоги кандидатові від опозиції слід аж до самих виборів утримувати запас рейтингової міцності у 7-8% — з урахуванням усіх чорних піарів, адмінресурсів та фальсифікацій.

Цей запас, визнаймо факт, розгублено. Але чи слід опускати руки? Чи не час нарешті побачити в дії ті засекречені, прибережені на фініш заходи, про які позаминулого тижня говорив Олександр Зінченко, малюючи картину перемоги В.Ю. уже в першому турі? Потрібно ж нарешті стати оригінальним і хоча б модернізувати вже обридлу навіть прихильникам Ющенка його рекламу на радіо й телебаченні. Адже шанс – справді останній. Без перебільшення, для всієї України.

Можна припустити, мрійники з середовища опозиційної команди як привід для продовження гри у старому репертуарі хапаються за нову “фішку” — присутність у електораті “респондентської фобії” та подолання цієї зарази лише в кабінках для голосування.

Скажімо, згаданий вище поважний соціолог Вишняк, роблячи свій прогноз на загальну перемогу Ющенка враховує фактор потреби вибору “меншого з лих".

(Цей рейтинг вимірюється тільки серед тих респондентів, які ще не визначилися, за кого голосуватимуть в першому турі, за допомогою запитання: “Якщо Ви ще не визначилися, за кого голосуватимете в другому турі, але братимете участь в голосуванні, то кого Ви вважаєте “меншим злом” для України?") Цей показник – на користь Ющенка.

А ще “Юкрейніан соціолоджі сервіс» враховує ефект “сплеску” БЮТ і СПУ на минулих виборах і тому розробив дві методики виявлення прихованих намірів виборців зараз. І відповідь на питання про те, за кого будуть голосувати знайомі й друзі опитаних, показала, що якщо прихильників Ющенка і Януковича серед самих опитаних майже рівна кількість, то з числа знайомих респондентів за Ющенка збираються голосувати майже на 10% більше, ніж за на Януковича.

А оскільки громадяни відвертіше говорять про інших, ніж про самих себе, то саме цей рейтинг краще описує реальну передвиборну ситуацію, ніж прямі рейтинги вибору.

Про це ж свідчать і показники відповідей респондентів на питання: “Як ви вважаєте, чи є серед кандидатів такі, яких будуть підтримувати ваші колеги і знайомі, але бояться про це говорити чужим людям? Якщо такі є, то про голосування за кого з кандидатів бояться говорити ваші колеги і знайомі"?

Аналіз отриманих результатів показав, що в порівнянні з червнем 2004 року питома вага “прихованих” зросла з 10% до 14%. При цьому питома вага тих, хто приховує, що голосуватиме за Віктора Ющенка, збільшився майже вдвічі (з 3,8% до 6,8%), а за Віктора Януковича — дуже незначно (з 1,6% до 2,1%).

Утім, це знову цифір. А працювати треба з людьми. Добре працювати. Щоб вони все ж хоч колись припинили гру в “хованки” і з владою, і з опозицією.

]]>
http://puls.org.ua/news/2004/10/teper-spodivatimemosya-lishe-na-podolannya-%e2%80%9crespondentsko%d1%97-fobi%d1%97.html/feed 0