Категория | Новости, Политика

Президентський фальстарт Ющенка

Президентський фальстарт Ющенка

Віктор Ющенко завізував перші свої укази, які наберуть чинності одразу після того, як він стане президентом. Щонайменше три із п’яти оприлюднених документів свідчать, що після обрання главою держави лідер „Нашої України” хоче стати для уряду „дороговказом”. Що, м’яко кажучи, не в’яжеться із політреформою, яка передбачає надання максимуму повноважень Кабміну і звуження маневру для глави держави.

Звісно, готуючи укази Ющенка, які здебільшого торкаються соціальної сфери, його штаб хотів перехопити ініціативу у Віктора Януковича. У результаті ж виходить, що після перемоги Віктора Ющенка Україна може отримати проект під назвою „Кучма-2”, у якому президент – і цар, і Бог.

Перший указ президента Ющенка — „Про першочергові заходи з посилення соціального захисту громадян України”. Ним, зокрема, передбачено встановлення у 2005 році нового прожиткового мінімуму у розмірі 423 грн. (сьогодні він становить 362 грн.). Саме ця цифра, відповідно до доручення поки що ще не обраного глави держави, повинна фігурувати у законопроекті, який Кабінет міністрів подасть до Верховної Ради. Чому саме 423, а не, приміром, 500 грн.? Команда Ющенка цього не пояснює. Як і те, чому розмір прожиткового мінімуму повинен пропонувати президент. У законі „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року чітко прописана процедура вирахування прожиткового мінімуму. Уряд на основі науково-громадської експертизи визначає розмір прожиткового мінімуму на одну особу. Щорічно цей розмір затверджується Верховною Радою напередодні ухвалення державного бюджету і він (розмір), як сказано у законі, „періодично переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом із уточненням показників Державного бюджету”. Про ініціативи президента у законі – ані згадки.

Другий указ — „Про невідкладні заходи із забезпечення повернення втрачених (знецінених) заощаджень громадян”. Проект передбачає визнання втрачених заощаджень державним боргом. Для збільшення виплат у 2005 році президент Ющенко планує залучити до бюджету кошти, недоотримані від приватизації стратегічних об’єктів у 2004 році. Крім того для цього будуть використані позапланові надходження до бюджету, а також 50 % від загального обсягу коштів, отриманих від приватизації.

Те, як ділити позапланові кошти і надходження від приватизації, перебуває у компетенції Кабінету міністрів і Верховної Ради. Принаймні, саме вони готують як державний бюджет, так і внесення до нього змін. Показовим ж у даному випадку є те, що приватизаційні кошти президент Ющенко, як і прем’єр Янукович, планує використати на вирішення соціальних питань.

Третій указ – „Про скорочення термінів строкової військової служби”. Президент Ющенко рекомендує Кабміну ( хоча президент теж має право законодавчої ініціативи) подати парламенту законопроект, який встановить з 1 січня 2005 року наступні строки військової служби: для солдатів і сержантів строкової служби -12 місяців; для матросів і старшин на флоті – до 18 місяців; для осіб, що мають вищу освіту – до 9 місяців. При цьому 3 1 січня 2010 року президент Ющенко планує запровадити військову службу за контрактом. Тобто – на 5 років раніше, аніж цього хотів президент Кучма. Чому саме такі строки військової служби встановлює президент Ющенко? Невідомо. Жодних пояснень і жодних фінансових обґрунтувань того, скільки коштуватиме для бюджету перехід на контрактну службу з 2010, а не з 2015 року.

Четвертий указ — „Про підвищення розміру оздоровчої допомоги при народженні дитини”. При президентові Ющенку, розмір одноразової допомоги при народженні дитини, яку встановлює парламент за поданням Кабміну, становитиме 8 тис. 460 грн. проти нинішніх 725 грн. Знову ж таки, окрім проекту указу будь-яке обґрунтування, в тому числі – і джерела додаткових надходжень, відсутні.

П’ятий указ — „Про критерії оцінки діяльності голів місцевих державних адміністрацій”. Цей документ чи не єдиний, який у низці указів не викликає додаткових запитань. Президент Ющенко пропонує оцінювати голів районних, обласних та міських адміністрацій за кількістю створених робочих місць, темпами реального зростання доходів громадян etc. До 15 січня 2005 року Віктор Ющенко пропонує Кабінету міністрів подати оцінку діяльності нинішніх голів адміністрацій.

Звичайно, підписання указів Віктором Ющенком ще до завершення президентських виборів є своєрідною політичною технологію. А простіше – елементарною передвиборчою демагогією. До слова, до неї також вдався і Олександр Мороз, оголосивши, що його укази „нейтралізують дії антиконституційних або авантюрних рішень чинного Президента (наміри продавати землю, введення військ до Іраку та інші)”. Утім, якщо лідер СПУ говорить про намір провести політичну реформу, то оприлюднені укази Ющенка свідчать про те, що він поки що не готовий відмовитись від тієї структури влади, яка нині існує при президентові Кучмі. Її характерна риса – концентрація влади в Україні в одних руках. Хто б не став прем’єр-міністрів при Віктору Ющенкові ( а Юрій Костенко каже, що визначеної кандидатури на сьогодні поки що немає), йому буде відведено „допоміжну” роль при президентові.



Leave a Reply

You must be logged in to post a comment.