Категория | Новости, Политика

Тепер сподіватимемося лише на подолання “респондентської фобії»?

Тепер сподіватимемося лише на подолання “респондентської фобії

“Мені здається, що багато рейтингів є підкинутими, фальшивими. Незрозуміло, чому вони показують такий великий відрив для Ющенка. Є підозра, що хтось із них проводитиме екзит-пол, і зараз має місце спроба провести таку попередню гру – показати, мовляв, у нас велику перевагу мав Ющенко, то потрібно визнати й результати опитувань, уже не вигідних Ющенкові.

У п’ятницю закінчилася соціологічна лихоманка. За 15 днів до голосування, згідно з законом, включаючи день виборів, уже не можна друкувати в ЗМІ цифри й відсотки кандидатських рейтингів. Навіть від фонду “Общественное мнение".

Власне, особливої несподіванки не сталося. З огляду на динаміку різних таборів і соціологічних контор ще з місяць тому можна було з великим ступенем вірогідності припускати, що перед соціологічним “дед лайном” середини жовтня за Януковича буде показано дуже високі цифри – це дає моральну перевагу на фінішній прямій.

Та і сторона Ющенка в боргу не залишиться. Але все-таки, уже прийнявши на душу бальзам і дьоготь останніх рахункових вислідів і перетравивши вибухонебезпечну сумій, лишається на цій самій душі неприємний осад.

Після всеможливих коментарів уже важко збагнути, наскільки об’єктивними є соціологічні дослідження, які здавалися такими ще недавно. Непросто зрозуміти, як за лічені дні Ющенко втратив доволі значний запас міцності.

Чи втратив узагалі? Чому Янукович вирвався вперед лише після відмашки Гліба Павловського у виконанні фонду “Общественное мнение"?

Підвищені пенсії ж почали платити раніше, та й навряд чи саме точечні удари “Подробно с Дмитрием Киселевым” одномоментно викрили для народу в отруєному Ющенкові брехуна-рецидивіста.

Так, Ю. був фактично виключений із виборчої кампанії більш як місяць, і тому його рейтинг лишається статичним. Але невже на маси зійшло усвідомлення божественної суті Я.? І невже електорат комуністів та соціалістів, випробуваний уже п’ятьма виборами й у своїй основній масі все ще живий, нарешті збагнув облудність своїх колишніх симпатій до Симоненка й Мороза, що стрункими шеренгами включився до лав “тому що лідера"?

А як же яйце і колаптоїдний стан? Чи це івано-франківський замах так допоміг виборцям стати на бік ображеного націоналістами Віктора світ Федоровича? А каталізаторами стали листівки про громадянську війну і Козак, який із телевізора обіцяє разом із Ющенком обмежити використання російської мови?

Чи всі ці чинники за геніальним задумом якогось кризового менеджера спрацювали водночас?

Питань безліч, але поки що маємо відповіді лише у вигляді останніх рейтингів. Наведемо найпоказовіші з найсвіжіших.

Фонд “Демократичні ініціативи", КМІС та центр “Соціс". Тут Янукович уже попереду.

Перший тур. Із загальної кількості опитаних Янукович має підтримку 31,4%, Ющенко – 29%, а далі – увага! – Мороз – лише 4,4%, Симоненко – лише 3,2%, Вітренко – 0,9%, решта – менше. 11 кандидатів не отримали в опитуванні жодного голосу.

Серед тих, хто обов’язково збирається голосувати, Януковича готові підтримати 34,2% виборців, Ющенка – 33,6%. Соціологи поважних структур, які складають три чверті консорціуму для екзит-полу, наголошують, що різниця в рейтингах перебуває в межах похибки.

Другий тур. Янукович — 38,5%, Ющенко — 37,3%. 5,9% мають намір проголосувати проти обох, а 14,3% ще не визначилися.

При цьому соціологи почали говорити про таку річ, про яку раніше чомусь мовчали. Не про “чисті” відсотки, а про соціологічний прогноз на вибори, який, виявляється, враховує різні приховані та психологічні чинники й не зовсім відповідає рейтинговим показникам.

У цьому сенсі директор КМІСу Валерій Хмелько каже, що Ющенко 31 жовтня може набрати десь 35,6%, Янукович 34,3%. У другому турі також нібито переважатиме опозиціонер: 40-45% проти 38-43%.

Український інститут соціальних досліджень, Український центр політичного менеджменту і Центр “Соціальний моніторинг".
Перший тур. Янукович — 34,2, Ющенко — 30,5%, Мороз — 5,4%, Симоненко — 4,8%. Тут теж соціаліст випереджає комуніста, а головне – нинішній “Прємьєр” колишнього Прем’єра, причому з суттєвішим відривом.

Другий тур — 42,2%:34,4% на користь Януковича. Побічних прогнозів директор “СМ» Ольга Балакірєва й УІСД — Олександр Яременко не давали.

“Юкрейніан соціолоджі сервіс", доктор соціологічних наук Олександр Вишняк.

Перший тур. Розрив між лідерами також у межах похибки — паритет Ющенка і Януковича в першому турі полягає в цифрах 31,9% проти 31,6% (серед усіх опитаних) і 35,6% проти 34,2% (серед тих, хто визначився). Прогноз пана Вишняка на перший тур: Ющенко — 41,8%, Янукович — 36,7%.

Другий тур. Ющенко – 36,4% (серед “визначених” – 40,1%), Янукович – 37,0% (39,4%).

Інститут соціальної та політичної психології АПН України (Миколи Слюсаревського).

Перший тур. За Ющенка — 36,3% усіх опитаних і 38,9% тих, хто візьме участь у виборах. За Януковича — відповідно, 27,9% і 29,2%. (Симоненко — 7,4% і 7,7%, Мороз — 7,2% і 7,6%).

Другий тур. Ющенко — 47,1% Янукович — 39,7%.

Прогноз на другий тур — 52,1%: 47,9% на користь опозиції.

Фонд “Общественное мнение".

Перший тур. Янукович — 33%, Ющенко — 31%, Мороз — 6%, Симоненко — 5%.
Другий тур. Плюс 3% на користь зрозуміло, кого. Цікава ремарка від ФОМа: Януковича готові підтримати аж 53% співгромадян, які симпатизують Симоненкові, і 26% — “морозівців". Інші соціологічні структури засвідчують явно нижчий рівень підтримки чинного глави уряду в другому турі комуністами.

“Українське демократичне коло” – структура з кола “Нашої України” – днями показала розподіл відповідей на питання “Хто б виграв, якби президентські вибори в Україні проводилися демократично". “Так! Ющенко” кажуть 34%, Янукович – 22%. Тут також має місце рід маніпуляції з підтекстом.

Усе. Закінчуємо з цифрами, які кожен може обрати на свій смак. Соціологи зробили свою справу – соціологи можуть відпочити. Або, в крайньому випадку, працювати на замовлення штабів кандидатів у закритому режимі, без оприлюднення результатів опитувань у ЗМІ.

А ми перейдемо до спроб оцінок і визначення деяких тенденцій. Аби підбити підсумок соціологічної кампанії та прикинути тактику на 15 днів без соціології, автор звернувся по коментар до визнаного фахівця, що перебував у самій гущі подій.

* * *

Ірина Бекешкіна, науковий керівник Фонду “Демократичні ініціативи", старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України

— Пані Ірино, чи не здається вам, що величезні розбіжності в подачі рейтингів основних кандидатів у президенти, коли “люфт” між найбільшими й найменшими відсотками Ющенка і Януковича за версіями різних соціологічних центрів сягає 13 відсотків, свідчать про те, що соціологічна ідея спрофанована як така? Що соціологія вже не є дзеркалом виборів, і це дзеркало навмисно розбили зацікавлені особи?

— Ця ідея загалом в усіх цивілізованих країнах працює. Але мені здається, що багато рейтингів є підкинутими, фальшивими. Щодо рейтингу Слюсаревського, скажімо, виникає питання: навіщо оприлюднювати дані, які були отримані в середині місяця, наприкінці місяця, коли є вже багато нових даних. Що стосується фонду “Общественное мнение", то до цього теж багато питань виникає. Тому я думаю, що йде справді така ідея профанації.

Мене найбільше насторожили дані “Всеукраїнської соціологічної служби” Михальченка, яка раніше начебто мовчала, як і Інститут соціальної та політичної психології АПН України, що теж тісно пов’язаний із владою. Останній інститут належить до системи Академії педагогічних наук, а це прямий зв’язок із міністром освіти Кременем.

А “Всеукраїнська соціологічна служба” теж утворена й фінансується владою. Незрозуміло, чому вони показують такий великий відрив для Ющенка. В мене є підозра, що хтось із них проводитиме екзит-пол, і зараз має місце спроба провести таку попередню гру – показати, мовляв, ви ж бачите, за два місяці до виборів у нас велику перевагу мав Ющенко, і його команда визнавала ці рейтинги, то потрібно визнати й результати опитувань, уже не вигідних Ющенкові, отриманих у вирішальний момент.

Це моя гіпотеза, вона може бути невірною, але великі підозри я все-таки маю.

Ми – фонд “Демократичні ініціативи” – звернулися в Українську соціологічну асоціацію, в Інститут соціології, найбільш фахову установу в цій галузі, і вони зголосилися на наше прохання, — щоб найбільш кваліфіковані соціологи України, а також авторитетні фахівці з-за кордону провели аудит – як екзит-полів, які будуть проводитися в день виборів, так і передвиборчих опитувань.

Ми зі свого боку згодні нажати всі матеріали для цього.

 

— Вибори – це, без сумніву, період жнив для соціологічних служб. Питання в тому, чи узгоджують вони намагання заробити в цей час зі спробами зберегти незаплямоване реноме? Ми вже були свідками кількох випадків, зокрема й на минулих, парламентських, виборах, коли деякі соціологічні контори своїми заявами свідомо вводили громадську думку в оману, а зараз вони знову активно працюють у цій царині.


— Узагалі комерційні професійні соціологічні служби, які на цьому заробляють хліб і не є бюджетними, дуже ризикують своїм реноме. Непрофесійна робота, без сумніву, позначиться на їхньому майбутньому. Саме тому я більше довіряє комерційним соціологічним службам.

 

Що стосується решти, то проблема відбору даних – це проблема засобів масової інформації. Пересічний громадянин не повинен розбиратися в цих тонкощах – вагомість опитувань різних соціологічних служб мають визначати ЗМІ, відповідно розголошуючи ці дані. Але, на жаль, у цей час спливає дуже багато фальшивих, “намальованих” досліджень, тих, що насправді не проводилися, навіть неіснуючих фірм.

Тоді як на минулих виборах подібних випадків було значно менше. Тепер же подібними цитуваннями часто грішать, зокрема, й центральні ЗМІ. З’являється, скажімо, такий собі фонд “Свобода". Що він робив між виборами – незрозуміло, але на його дані спираються центральні телеканали. Хоча я сумніваюся, що така фірма взагалі існує в природі – скидається на те, що є лише її назва, якої прикривають викиди потрібних даних.

Щодо даних фонду “Общественное мнение", то вони цитуються принаймні з порушенням українського законодавства й кодексів соціологічних асоціацій, і Української, і Міжнародної. Оскільки завжди потрібно вказувати фірму, яка проводила польові дослідження. А “Общественное мнение” цього не робить. Це відома російська фірма, але те, як вона працює в Україні, має засвідчити аудит.

— Але виникають питання і щодо об’єктивності даних солідних фірм. Взяти хоча б Київський міжнародний інститут соціології: з одного боку, він працює і з фондом “Демократичні ініціативи", показуючи результати одного порядку, з іншого – допомагаю тому ж фонду “Общественное мнение”, видаючи майже протилежні висновки. Чи не схоже це на торгівлю розкрученою маркою?

— Що стосується роботи на різних замовників, то це, скоріше, правило, ніж виняток. На те в цих фірм і комерційний статус. Що стосується того факту, чому відрізняються дані соціологічних досліджень фірми, яка проводила свої дослідження для різних замовників в один і той самий час, то ми з цим розбиралися. Це питання поставили самі соціологи.

Розбіжності [у КМІСу], як ми проаналізували, становили 3 відсотки. В мене є така версія, що тут справа в анкеті. Не випадково, скажімо, в нашій [фонду “Демініціативи»] анкеті питання про вибір кандидата йде на початку, а вже далі про можливі порушення й т.п.

А якщо поставити супровідні запитання – про порушення, про симпатії до різних ідей тощо – на початку, відповіді будуть трохи іншими. Професійні соціологи повинні такого уникати. А відомо ж, що в анкеті, яку складав не сам КМІС, а центр Погребинського, питання про вибір кандидата йде в самому кінці. Попереду є й запитання про те, хто стане президентом.

Це питання справді важливе, адже велика частина населення не вірить у чесні й справедливі вибори. У власні анкеті КМІС такого не робив. Звідси, можливо, й узялися ті розбіжності в кілька відсотків.

— Зараз набула масового розповсюдження, зокрема й на центральному телебаченні, виборча реклама, пов’язана з антиамериканськими мотивами, налаштовуванні українського виборця проти США та впливу Америки. Але можна пригадати, що в соціологічних опитуваннях, які проводилися в Україні раніше, і безвідносно до виборів, велика частина людей, зокрема молодих, засвідчує свою орієнтацію на цінності саме західного суспільства, значною мірою такого, як в Америці. Дуже багато молоді засвідчують бажання навіть виїхати з України на Захід. Як це узгоджується з жорсткою антиамериканською ідеологією виборчої агітації, яка явно виходить від політтехнологів Януковича? Чи не суперечить ця пропаганда загальним настроям суспільства? Наскільки значний вплив це має на українського виборця?

— На західний спосіб життя орієнтовані більш молоді виборці. Вони переважно голосують за Ющенка. А ця пропаганда розрахована на старший електорат, який є масовішим і активнішим. Вона справді є дієвою і впливає на цей електорат, що позначається й на рейтингах кандидатів.

Таким чином відбувається переманювання на бік Януковича значної частини комуністичного електорату, людей старшого віку, переорієнтування Східної України. Саме через зараз зменшується кількість бажаючих голосувати за лівих, Симоненка й Мороза. Є величезні сумніви, чи зможуть вони набрати бодай по 7 відсотків. А можна ж згадати, скільки лідери КПУ й СПУ та ці партії мали на минулих виборах.

— Як ви прокоментуєте тенденції поведінки тієї частини учасників соцопитувань, які не визначилися з вибором?

— Ця частина потроху зменшується. Але соціологи підозрюють, що люди, обираючи відповідь “важко сказати", просто ухиляються від визначення.

— Якщо чиняться спроби спрофанувати передвиборчі соціологічні дослідження, то чи не спіткає така ж сумна доля і спільний проект одразу кількох фірм – екзит-пол у день виборів? Він міг би стати вагомим аргументом у визначенні об’єктивності результатів голосування, але чи не “затуркають” його, відсунуть на другий план?

— У тому, що чинитимуться такі спроби – “затуркати", принизити наш екзит-пол, сумнівів уже немає. Адже готуються альтернативні екзит-поли. Але, зазначу, це знову-таки справа журналістів – донести до людей прості речі: наш екзит-пол – це проект чотирьох провідних соціологічних фірм (а що вони провідні, визнала свого часу навіть адміністрація президента, підключивши їх до проведення опитування щодо першого варіанту політичної реформи).

Ці фірми мають значний досвід проведення екзит-полів – для “Соціса” це буде вже п’ятий, для “Соціального моніторингу” й КМІСу – четвертий екзит-пол. Ці фірми вже довели свою спроможність у цьому відношенні, адже отримані ними результати опитування на виході з дільниць майже зібгалися з офіційними результатами виборів. Це вищий пілотаж, визнаний у світі. А цього разу вибірка буде дуже велика, безпрецедентна для України, – 50 тисяч опитаних.

До того ж, можна буде порівнювати дані всіх фірм – учасниць нашого екзит-полу. Будуть і інші засоби контролю, ми віддамо свої результати на аудит, у тому числі й міжнародним фахівцям. Ми працюємо з чотирма міжнародними фондами й чотирма посольствами.

Щодо альтернативних проектів, пов’язаних з екзит-полом, то кажуть, що вони будуть, але хто саме їх буде проводити? Ще жодна фірма офіційно не зголосилася. Коли в таких умовах хтось інший вийде на телебачення й скаже, що провів своє опитування на виході з дільниць у день виборів, — це не пройде, це буде скандал, до того ж не лише в межах нашої країни.

— Чи готові ви будете стати на захист обрахованої й ображеної сторони, якщо ЦВК покаже результат виборів, що відрізнятиметься від даних екзит-полу?

— Ми будемо відстоювати нашу правоту. Так як ми це робили після виборів у Мукачеві.

— Останнє питання стосується суперечки за приміщення вашого Інституту соціології з Державним управлінням справами. Там є якісь зрушення після статті про зазіхання Банкової на нерухомість соціологів, яку ви писали для “Української правди"?

— Начебто від нас відстали. Не знаю, наскільки ця інформація відповідає дійсності, але казали, ніби президент Кучма обурився і сказав, що він такої вказівки адміністрації не давав не давав. Тобто “майновий” тиск на соціологію свого продовження не має.

***

Варто ще дещо додати від себе.

Очевидно, що влада зараз – як та команда у футбольній грі, яка по ходу матчу програвала, забила м’яч у відповідь і отримала велику психологічну перевагу для загальної перемоги, понеслася на крилах успіху на останній штурм.

Опозиція ж перебуває, говорячи мовою боксу, у стані “грогі", пропустивши кілька сильних ударів і не знайшовши аргументів для адекватної відповіді. Тепер Ющенко вже в Україні. Але в Ющенка мало часу. Янукович може грати на “утримання рахунку". До того ж, пригадується, ще влітку розумні люди зазначали, що для перемоги кандидатові від опозиції слід аж до самих виборів утримувати запас рейтингової міцності у 7-8% — з урахуванням усіх чорних піарів, адмінресурсів та фальсифікацій.

Цей запас, визнаймо факт, розгублено. Але чи слід опускати руки? Чи не час нарешті побачити в дії ті засекречені, прибережені на фініш заходи, про які позаминулого тижня говорив Олександр Зінченко, малюючи картину перемоги В.Ю. уже в першому турі? Потрібно ж нарешті стати оригінальним і хоча б модернізувати вже обридлу навіть прихильникам Ющенка його рекламу на радіо й телебаченні. Адже шанс – справді останній. Без перебільшення, для всієї України.

Можна припустити, мрійники з середовища опозиційної команди як привід для продовження гри у старому репертуарі хапаються за нову “фішку” — присутність у електораті “респондентської фобії” та подолання цієї зарази лише в кабінках для голосування.

Скажімо, згаданий вище поважний соціолог Вишняк, роблячи свій прогноз на загальну перемогу Ющенка враховує фактор потреби вибору “меншого з лих".

(Цей рейтинг вимірюється тільки серед тих респондентів, які ще не визначилися, за кого голосуватимуть в першому турі, за допомогою запитання: “Якщо Ви ще не визначилися, за кого голосуватимете в другому турі, але братимете участь в голосуванні, то кого Ви вважаєте “меншим злом” для України?") Цей показник – на користь Ющенка.

А ще “Юкрейніан соціолоджі сервіс» враховує ефект “сплеску” БЮТ і СПУ на минулих виборах і тому розробив дві методики виявлення прихованих намірів виборців зараз. І відповідь на питання про те, за кого будуть голосувати знайомі й друзі опитаних, показала, що якщо прихильників Ющенка і Януковича серед самих опитаних майже рівна кількість, то з числа знайомих респондентів за Ющенка збираються голосувати майже на 10% більше, ніж за на Януковича.

А оскільки громадяни відвертіше говорять про інших, ніж про самих себе, то саме цей рейтинг краще описує реальну передвиборну ситуацію, ніж прямі рейтинги вибору.

Про це ж свідчать і показники відповідей респондентів на питання: “Як ви вважаєте, чи є серед кандидатів такі, яких будуть підтримувати ваші колеги і знайомі, але бояться про це говорити чужим людям? Якщо такі є, то про голосування за кого з кандидатів бояться говорити ваші колеги і знайомі"?

Аналіз отриманих результатів показав, що в порівнянні з червнем 2004 року питома вага “прихованих” зросла з 10% до 14%. При цьому питома вага тих, хто приховує, що голосуватиме за Віктора Ющенка, збільшився майже вдвічі (з 3,8% до 6,8%), а за Віктора Януковича — дуже незначно (з 1,6% до 2,1%).

Утім, це знову цифір. А працювати треба з людьми. Добре працювати. Щоб вони все ж хоч колись припинили гру в “хованки” і з владою, і з опозицією.



Leave a Reply

You must be logged in to post a comment.